Головна

ОГОЛОШЕННЯ, АНОНСИ
Інститут економіко-правових досліджень НАН України пропонує свої послуги для вчених, освітян, представників бізнес-кіл 

СТАТУТ громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ВЧЕНИХ-ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ»

Запрошуємо до «Асоціації вчених-внутрішньо переміщених осіб»!

Запрошуємо до співпраці у сфері експертної діяльності

Міжнародний науковий журнал “Математичне моделювання в економіці”: запрошуємо авторів до співпраці

Увага! Нові платіжні реквізити Інституту

Свідоцтво про включення Інституту до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави

Прийнято колективний договір Інституту на 2016-2018 роки

 ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ІНСТИТУТ 

Інститут економіко-правових досліджень НАН України створено на базі Відділення економіко-правових досліджень Інституту економіки промисловості НАН України відповідно до Постанови Президії НАН України від 22 січня 1992 № 16 з метою розв’язання актуальних проблем правового забезпечення розвитку економіки на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Створення інституту було обумовлено необхідністю розвитку теоретичних і прикладних досліджень на стику економіки і права, наукової та практичної важливістю таких досліджень для суверенної держави.

Інститут проводить і координує фундаментальні економіко-правові дослідження, здійснює науково-прикладні розроблення, готує наукові експертизи та здійснює консультування у сфері правового забезпечення економіки, правового регулювання господарської діяльності, управління регіональними та міськими системами, а також забезпечує підготовку за результатами досліджень проектів нормативно-правових актів, які є необхідними для їх реалізації.

До основних завдань ІЕПД НАН України, як і інших академічних інститутів НАН, належать: напрацювання (ґенерація, нарощування), акумуляція (накопичення і зберігання) знань, їх використання і трансформація для розв’язання актуальних проблем розвитку суспільства шляхом публікацій, укладання та направлення рекомендацій державним органам, іншим структурам, які можуть ці знання використовувати і застосовувати з користю для суспільства, а також забезпечувати їх наступність під час підготовки фахівців.

До структури Інституту входять: відділ проблем модернізації господарського права і законодавства, відділ проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави, відділ економіко-правових проблем містознавства, а також Луганська філія у складі відділу проблем міжрегіонального співробітництва.

Головною складовою успіху та рушійною силою Інституту є його трудовий і науковий потенціал. Завдяки зусиллям керівництва за короткий час вдалося створити сприятливу атмосферу для продуктивної роботи і згуртувати колектив однодумців, який злагоджено працює протягом багатьох років і постійно поповнюється молодими фахівцями. На сьогоднішній день в інституті працюють 74 співробітника, з них 12 – у Луганській філії. На постійній основі в Інституті працюють 57 співробітників, у тому числі 1 академік, 1 член-кореспондент НАПрН України, 15 докторів наук і 24 кандидати наук. Вчене звання «професор» мають 11 співробітників, «доцент» – 8, «старший науковий співробітник» – 6.

Протягом усього періоду розвитку Інституту його колектив виконував роль першопрохідця, розчищаючи шлях для подальшого становлення науки господарського права – науки, що досліджує проблеми правового забезпечення економіки. В теперішній час Інститут продовжує активно сприяти повномасштабному вивченню й викладанню господарського права у ВНЗ, виробленню системного підходу до вдосконалення господарського законодавства. Все це, своєю чергою, створює умови для формування молодого покоління вчених-фахівців з господарського права, підвищення кваліфікації юристів для роботи в народному господарстві та юридичної підготовки економістів, управлінців.

У кількісному вираженні це можна проілюструвати такими даними:

– У 1992 р. в Україні було 2 кафедри господарського права у вишах (в Київському та Донецькому національних університетах), а вже в 2006 р. їх стало 20. Розвитку викладання сприяла робота з підготовки та впровадження Господарського кодексу України;

– У довіднику, виданому за матеріалами ВАК України в 1998 р., значилося 8 кандидатів юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право», а вже в 2006 р. їх було близько 100. Зростання кількості висококваліфікованих фахівців сприяло підвищенню рівня практичної правової роботи, якості викладання та наукових досліджень.

Розвиток науки і викладання господарського права сприяли зближенню юридичних досліджень і розроблень з економічними, що пішло на користь і праву, і економіці. Сформувався новий напрям в суспільствознавстві на стику економіки і права – економіко-правове.

Відповідно до Постанови Президії НАН України «Про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту економіко-правових досліджень НАН України» від 28.02.2007 р. № 59 для Інституту затверджено такі основні напрями наукової діяльності:

  • господарське право;
  • державне регулювання економіки;
  • економіко-правові проблеми соціально-економічного розвитку територіальних систем і розподілу повноважень між центральними органами влади та регіонами;
  • правове забезпечення підприємництва, формування нових організаційно-господарських структур;
  • економіко-правові проблеми попередження економічних правопорушень;
  • гармонізація законодавчих актів, що регулюють економічні відносини.

Результати економіко-правових досліджень доводилися до реалізації на рівні законів. При цьому в дискусіях переборювалася протидія представників інших наукових шкіл, а шляхом виступів у ЗМІ та направлення доповідних записок до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України переборювався і опір, який до цього постійно чинився з боку чиновників. Головний (але не єдиний) закон – Господарський кодекс України, прийняття якого, долаючи протидію, домоглися за допомогою Президії НАН України, народних депутатів-однодумців і юристів, – став серйозним поступальним етапом багаторічної роботи наукових співробітників, практиків і народних депутатів.

Економіко-правові дослідження відрізняються тим, що на їх основі можна і потрібно не тільки публікувати одержувані результати, але й доводити ці результати до конкретних економічно і юридично обґрунтованих проектів нормативно-правових актів. Отже, проводити ці дослідження повинні або разом економісти і юристи, або фахівці, що мають економіко-правову підготовку.

Основна тематика науково-дослідних робіт Інституту охоплює актуальні проблеми формування соціальної правової, демократичної держави. У зв’язку з цим виникла необхідність подолання впливу ідеології ринкового фундаменталізму, з одного боку, і прояви адміністративного волюнтаризму – з іншого. Це обумовлювало необхідність не обмежуватися публікацією результатів наукових досліджень, а займатися науково-публіцистичною діяльністю задля забезпечення реалізації цих результатів, подолання опору їх впровадженню з боку опонуючих сил.

Інститут здійснює підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру з економічних і юридичних наук. В Інституті діє спеціалізована вчена рада з правом захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук. Протягом останніх 20 років у спецрадах Інституту було захищено з економічних наук 114 дисертацій і з юридичних – 135.

Науковці Інституту є членами вчених рад низки ВНЗ, а також членами редакційних колегій багатьох наукових журналів.

Результати роботи за минуле двадцятиріччя довели необхідність і доцільність подальшого розвитку економіко-правових досліджень. Тому пріоритетними завданнями Інституту в перспективі є продовження і поглиблення досліджень, спрямованих на законодавче забезпечення економічної політики, в тому числі на вдосконалення конституційної бази цієї політики і господарського законодавства, зокрема, шляхом консолідації, «компактизації» законодавства, нарощування Господарського кодексу України, а також досліджень, спрямованих на оптимізацію розподілу повноважень у вирішенні питань соціально-економічного розвитку між рівнями управління.