Директор Інституту член-кореспондент НАПрН України Володимир Устименко, вчений секретар к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська, старший науковий співробітник Луганської філії Інституту к.е.н. Юлія Рогозян та аспірант Олексій Святогор були зареєстровані та заявлені як експерти на засідання круглого столу і прес-конференції за темою «Питання громадського контролю та незалежного аудиту фінансової звітності державного сектору», що відбулися 21 квітня в агентстві УКРІНФОРМ.
На заході були присутні представники професійного громадського та аудиторського сектору (Валентина Легка, виконавчий директор Федерації Професійних Бухгалтерів та Аудиторів України; Олександр Суворов, голова відділу аудиту, BakerTilly Ukraine; Олег Бойко, незалежний консультант, ACCA CertIFR, асоційований член Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ).
Учасники заходів поділилися своїми думками стосовно шляхів забезпечення прозорості та доступності громадськості фінансової звітності державного сектору та бюджетної сфери, обговорювалася роль Рахункової палати в системі державного контролю в світлі запропонованих змін до Закону «Про розрахункову палату», які розглядаються у Верховній Раді України, впровадження в Україні «Міжнародних стандартів фінансової звітності для державного сектору (бюджетної сфери)» IPSAS.
Основною метою засідання був пошук можливостей взаємодії широкої громадськості та професійного співтовариства у справі ініціювання змін у законодавстві щодо забезпечення підзвітності держави суспільству у сфері державних фінансів, саме тому було прийнято рішення створити ініціативну робочу групу, яка внесе пропозиції щодо заявленої проблематики.
Від Інституту економіко-правових досліджень НАН України до складу групи увійшли вчений секретар, к.ю.н. Ірина Кременовська, старший науковий співробітник Луганської філії Інституту, к.е.н. Юлія Рогозян та аспірант – адвокат, журналіст Олексій Святогор.
У складі робочої групи представниками Інституту заплановано вироблення і направлення до органів державної влади пропозицій щодо проведення реформ, які повинні ґрунтуватися на результатах строгого і глибокого системного, наукового аналізу ситуації, яка склалась, і з урахуванням статистичних чинників і показників. Адже жоден закон або інший нормативно-правовий акт (з перспективою на тривалу дію) не може прийматися за півгодини після його написання. Більше того, жоден нормативний акт не може прийматися без аналізу його змісту та ретельного вивчення, моделювання на практиці, апробування результатів без фахівців доктринальної науки в галузі економіки, права, соціології, статистики.
Всі мають розуміти, що фізичні закони не можна порушити в силу специфіки їх існування та відображення природніх подій. І так же само всі мають розуміти, що і закони суспільного розвитку, базові основи права та засади економіки також не можна порушити, в принципі. Точніше – написати на папері можна що завгодно, викласти будь-який закон, але це призведе лише до руйнації того, що напрацьовувалось суспільством багатьма поколіннями.
Відтак, ще раз маємо резюмувати, що за наслідком нашої спільної співпраці – ми повинні консолідуватися в напрямі «мякого» взяття влади та контролю за ситуацією в країні та економіці держави, хоча б у формі висловлення жорсткої та неприпустимої публічної позиції про недопущення будь-якого нормотворення за методом «а давайте спробуємо, може щось вийде».
«Пробувати» на «авось» ми більше не маємо права, оскільки платимо занадто високу ціну – втрату державою суверенітету, нівелювання легітимності, крах економіки, зубожіння народу…
Наука має стати якщо не четвертою – то п’ятою владою (п’ятою гілкою влади), універсальним внутрішнім контролером, ідеологом.
Лише в постійній та наполегливій праці, в застосуванні апробованих методик, конструкцій, засад, доктрин, розумному та логічному підході, усуненні будь-яких лозунгів та популяційних прагнень – може бути досягнуто успіху на шляху ствердження та розвитку процвітаючої і незалежної держави.