Розширене засідання Антикризової ради Громадських організацій та правління УСПП

09 листопада 2018 року в Торгово-промисловій палаті України відбулося спільне розширене засідання Антикризової ради громадських організацій та Правління Українського союзу промисловців та підприємців (далі – УСПП) під керівництвом Анатолія Кінаха. На засіданні були присутні члени УСПП, представники бізнес-асоціацій, підприємці та науковці установ Національної академії наук України, зокрема, Інститут економіко-правових досліджень НАН України представляла заступник завідувача відділом проблем міжрегіонального співробітництва, к.е.н. Юлія Рогозян.

Більшість доповідей було зосереджено на питаннях розвитку промислового та трудового потенціалу України.  Так, президент УСПП Анатолій Кінах зазначив, що Україна стала одним із лідерів в Європі з «експорту» кваліфікованих кадрів та робочих рук. За різними оцінками експертів (адже в державі відсутня офіційна статистика з даного питання), вже від 5 до 7 мільйонів наших співгромадян покинуло країну у пошуках працевлаштування за кордоном. Попри те, що цей процес в сучасному світі  є природнім, цифра заробітчан зросла в рази саме через недосконалу економічну політику, коли ставка в державі робиться на сировинний експорт, а високотехнологічні галузі залишились без стимулів та наодинці із найдорожчими в Європі відсотковими ставками по кредитам (наразі облікова ставка НБУ складає 18%). Також Анатолій Кирилович зробив наголос на тому факті, що в Україні жодних програм чи планів дій з даної тематики не існує, а обіцяний Кабміном її розгляд на спеціальному засіданні з УСПП так і не відбувся, що вкрай дивує як вітчизняних, так і міжнародних експертів.

Доповідь Віце-президента УСПП з питань інноваційно-промислової політики Володимира Новицького була присвячена сучасним проблемам промисловості України. Володимир Станіславович аргументовано доповів, що спад промислового виробництва в Україні у вересні 2018 року прискорився до 1,3% – порівняно з вереснем 2017 року, що свідчить про відсутність стимулів до розвитку з боку виробників. Також було зазначено, що найбільше падіння зафіксовано у виробництві електричного обладнання (23,5%), текстильному виробництві (11,1%), деревообробній промисловості (4,9%) – тобто, виробництва із серйозною  доданою вартістю.

«Такі результати  не сприятимуть тому, щоб  Україна вийшла в позитивний тренд розвитку. Зростання промислового виробництва – це і робочі місця, і експорт, і поступове відходження від сировинного характеру економіки. Цього не просто не відбувається, що важливіше, не створюються передумови для такого тренду  в майбутньому. Саме тому ділова спільнота ще раз наголошує на необхідності затвердження та реалізації середньострокової промислової стратегії розвитку країни», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Окрім цього, на заході було наголошено про зниження уваги і цілеспрямованої роботи урядовців щодо промислової  політики. Так, Національний комітет з промислового розвитку, на який покладалися великі надії два роки тому, у 2018 році не провів жодного засідання. Такі обставини  ставлять під сумнів доречність подальшої участі в ньому об’єднань бізнесу і промисловців. Національна тристороння соціально-економічна рада також виявляється малоефективною, і  сторона роботодавців з 25 вересня 2018 року тимчасово припинила свою участь в її роботі.

УСПП та Антикризова рада громадських організацій наполягають  на тому, щоб економічний патріотизм в країні розглядався як найвища цінність, щоб збереження та примноження робочих місць та захист національного виробника вважалися головним завданням державних службовців. Не можна займатися закупівлями за кордоном критично необхідних товарів – локомотивів, електричок, гелікоптерів, дороговартісної побутової техніки, аналоги якої виробляються або можуть вироблятися з високим рівнем локалізації вітчизняними промисловцями.

За результатами засідання промисловці і підприємці актуалізують свої пропозиції, викладені в документі «Платформа економічного патріотизму», а також ініціюють проведення спільного економічного форуму з урядом для того, щоб визначити пріоритети промислової, фінансової, податкової політики на найближчий період.