У Газеті «Світ» (№ 14, липень, 2025 р.) вийшла публікація під заголовком «Чому корисно “гратися в пісочниці”?», підготовлена за матеріалами доповіді директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, члена-кореспондента НАПрН України, доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста України Володимира Устименка на засідання Президії НАН України 16 липня 2025 року.
Поняття регуляторна платформа чи регуляторна «пісочниця» (sandbox) в Україні викликає дедалі більше зацікавленості у представників багатьох сфер науки й економіки, зокрема там, де народжуються інноваційні ідеї та технології. Для того, щоб їх перевірити, безпечно протестувати, переконатися в їхніх можливостях і пришвидшити впровадження, і створюють регуляторні платформи.
Чому «пісочниця»? Пояснення просте: тут можна «погратися» з інноваційними продуктами, перевіряючи їх без будь-якого ризику для них і для середовища, в якому це відбувається. Як і в пісочниці, можна експериментувати та вдосконалювати, але, діючи за певними правилами й під наглядом.
Україна, яка за три з половиною роки широкомасштабної війни зуміла продемонструвати вагомий інноваційний потенціал, потребує нових можливостей для пришвидшення інноваційних розробок та їх впровадження. Допомогти подолати бар’єри можуть регуляторні платформи.
Чи є кошти на інновації?
Інновації значною мірою залежать від готовності держав і альянсів фінансувати розвиток науки. Аналізуючи загальну інноваційну картину в Європі, світі й Україні, Володимир Анатолійович констатував, що витрати на науку в Європі в останні роки зростали повільно. Країни ЄС не досягли цільового показника – вкладати в науку 3 % від ВВП, у той час, як США і Японія витрачають на цю позицію відповідно 3,6 і 3,4 % (а, наприклад, Південна Корея – 5,2 %).
За останні 10 років інвестиції в країнах ЄС зросли на 8 %, зазначив доповідач. Це ненабагато менше, ніж у США, Великій Британії та Японії. А рекордсменом тут є Китай – 28 %.
Досвід показує, що держави світу, які впроваджують регуляторні платформи, мають більш конкурентоспроможну інноваційну інфраструктуру та ефективне законодавче поле, яке сприяє залученню інвесторів у різні сфери економічних відносин, зазначив Володимир Устименко. Не випадково ці країни займають передові позиції у Глобальному інноваційному індексі 2024 року.
Щодо України, то за сукупною оцінкою семи критеріїв, які використовують для вимірювання стану розвитку інноваційної діяльності, у 2024 році ми зайняли 60-те місце (29,5 бала), а порівняно з 2023-м спустилися на п’ять позицій і посідаємо 4-те місце серед країн із доходом нижче середнього. А за показником залучення прямих іноземних інвестицій перебуваємо на 88-му місці.
Перші кроки зроблено
В українському законодавстві поняття регуляторних платформ присутнє, зокрема в Законах України «Про платіжні послуги» й «Про фінансові послуги та фінансові компанії». У березні 2023 року Національний банк України ухвалив ще й «Положення про регуляторну платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг, платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях». У цьому документі зазначено, що регуляторна платформа в системі НБУ «призначена для тестування інноваційних продуктів у межах особливого режиму діяльності».
Водночас, як зауважив доповідач, національне законодавство, що визначає засади функціонування регуляторних платформ, фрагментоване, стосується переважно фінансового ринку та застосовується НБУ, і до того ж не дуже продуктивно: адже знайти якісь позитивні рухи в цьому напрямі не вдалося.
Не в останню чергу, наголосив Володимир Устименко, пришвидшення інноваційних розробок та їх подальша комерціалізація залежать від якості законодавства, ефективності захисту прав інвесторів, усунення адміністративних бар’єрів. Те, що ми спостерігаємо зараз, може свідчити про недостатньо ефективну правову політику держави та зниження якості правотворчої діяльності, про що, за словами доповідача, йдеться й у звіті Єврокомісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення ЄС від 2024 року.
На чому варто вчитися?
В Євросоюзі застосування та функціонування регуляторних «пісочниць» торкається широкого спектра дій, найбільше – цифровізації фінансових послуг, енергетики (включно з технологіями з нульовим рівнем викидів для досягнення кліматичних цілей ЄС), охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів, правоохоронної діяльності й транспорту. У 12 країнах Європейської економічної зони (Австрії, Данії, Латвії, Литві, Естонії, Греції, Угорщині, Італії, Мальті, Норвегії, Словаччині, Іспанії), вже існує 14 регуляторних платформ, але вони стосуються переважно таких сфер, як банківська діяльність, страхування, цінні папери, платіжний ринок.
Більш глобально регуляторні «пісочниці» поширені у таких країнах, як США, Китай, Канада, Австралія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Сінгапур, Індонезія, Ізраїль. Тут спостерігаємо ширший спектр їхнього застосування (зокрема, активно залучені цифровий, енергетичний та транспортний сектори) і як наслідок – ці країни досягли більшого прогресу у впровадженні інновацій.
Як поліпшити рамкові умови тестування та впровадження інновацій у регуляторних «пісочницях» та заохотити їх використовувати? Це демонструє закон, ухвалений урядом ФРН у листопаді минулого року. Він вводить як обов’язкове застосування механізму регуляторних платформ для всіх законопроєктів, представлених федеральними міністерствами.
В Україні найбільш прийнятним для використання є спеціальний режим здійснення господарської діяльності, що встановлює певні преференції, надає регуляторне спрощення, відбувається зменшення розміру адміністративних витрат чи звільнення від обов’язків їхньої сплати. Водночас держава може надавати допомогу на дослідження, розробки, інновації, зокрема щодо розвитку інфраструктури випробувань та експериментів. А участь у такому експерименті може полегшити доступ до фінансів, скоротити час виходу на ринок для новатора, що вкрай важливо для суб’єктів малого і середнього підприємництва та стартапів.
«Штовхати владу» і себе
Доповідь викликала чимало запитань до промовця, думок і пропозицій.
Академік Володимир Семиноженко – очільник Північно-Східного наукового центру НАН України та генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» – почав свій виступ із запитання: «Чому, якщо говорити мовою доповідача і мовою Європейського Союзу, ми погодились погратися в пісочницю?» Тому, що надто довго треба чекати, щоб пройти через усі обмеження в той час, як весь інноваційний пакет уже готовий. НТК, поряд з іншою наукомісткою продукцією, уже багато років працює над розробками, які стосуються здоров’я людей, і знає, наскільки важко проходити не тільки суто медичні процедури – перш ніж новинка опиниться в аптеці. «І якщо існує позитивний досвід пришвидшення інновацій, який відповідає європейським стандартам, – продовжує Володимир Семиноженко, – то чому б і нам не «погратися» в цій «пісочниці», тобто, не піти шляхом, який визнаний в Європейському Союзі?» Ось чому НТК «Інститут монокристалів» та Інститут економіко-правових досліджень почнуть експеримент з упровадження регуляторної платформи щодо розробок лікарських засобів та біодобавок.
Підсумовуючи складну й важливу розмову не тільки про регуляторні платформи, а й про майбутнє науки та її роль у трансформації країни, президент НАН України академік Анатолій Загородній підкреслив, що активність у запитаннях та обговоренні свідчить про те, що тема справді на часі. «Ми на правильному шляху, – підсумував Анатолій Загородній. – Пілотний проєкт, який буде започатковано за участі двох інститутів, вдихне життя в ідею регуляторних платформ, які в багатьох країнах світу розглядаються як «точки» зростання економіки». Він висловив переконання, що до цієї справи доєднаються й інші інститути. А оскільки НАН України відповідає за розвиток правотворчості, слід подумати й над підготовкою змін до законодавства, зокрема щодо формування правових засад інноваційної економіки.
Ознайомитися із повним текстом публікації можна за посиланням.