Останній день зими, та ще і додатковий день у цьому році, саме збігся з датою проведення чергового засідання вченої ради. Попереду постало чимало перспективних завдань і цікавих тем, над якими буде зосереджено наші спільні зусилля протягом першого півріччя.
На початку засідання старший науковий співробітник к.ю.н. Наталія Єремєєва виступила з викладом аналітичної записки «Податкові засоби стимулювання екологічно відповідального господарювання».
– Екологічне законодавство, – зазначила доповідач, – передбачає широкий спектр стимулів раціонального використання природних ресурсів та впровадження маловідхідних і ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Однак за відсутності системного підходу до законодавчого закріплення механізму їх застосування, вказані заходи залишаються декларативними.
В умовах браку бюджетних та фінансових ресурсів пріоритетного значення набувають непрямі стимули – податкові пільги. Однак положення закону про стимулювання шляхом надання пільг при оподаткуванні є неконкретними і суперечливими. Так, норми земельного законодавства щодо пільг при сплаті земельного податку не узгоджені з положенням податкового законодавства та законодавства про місцеве самоврядування щодо порядку та підстав їх надання. Усунення зазначених суперечностей пропонується досягти шляхом внесення змін до ст.205 ЗК, ст.27 Закону «Про охорону земель». Зміни, що пропонуються, передбачають розмежування умов та порядку застосування пільг зі сплати земельного податку та способів стимулювання раціонального використання і охорони земель за рахунок бюджетного фінансування. Врахування заходів раціонального землекористування при встановленні пільг передбачається забезпечити шляхом доповнення ст.33 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» положенням про уточнення повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відносно підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставок земельного податку.
Застосування податкових стимулів щодо платників екологічного податку та рентних платежів у разі впровадження ними природоохоронних заходів заблоковано тим, що відповідні положення ПК України не передбачені. Запропоновано доповнення ст.250, 255 ПК України положенням щодо надання платникам екологічного податку, рентної плати за спеціальне водокористування права на зниження суми податкового зобов’язання (до 50 %) у разі здійснення заходів щодо зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти та/або обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Деклароване екологічним законодавством встановлення непрямих пільг у вигляді прискореної амортизації основних фондів землеохоронного, лісоохоронного та природоохоронного призначення нівелюється відсутністю відповідного податкового механізму. Як результат – система заходів, які б спонукали суб’єктів господарювання до інвестування у екологобезпечні технології, в чинному законодавстві не сформована. Для заохочення суб’єктів господарювання інвестувати у екологобезпечні технології запропоновано доповнити ст. 138 ПК України положенням, яке передбачає право платника податку на прибуток застосовувати метод прискореної амортизації природоохоронних основних фондів шляхом нарахування амортизації за нормою 100% їхньої вартості для перших витрат у рік здійснення за умови цільового використання амортизаційних відрахувань.
На думку рецензентів – к.ю.н., с.н.с. Михайла Дутова та к.ю.н. Максима Кожуха, підтримання екологічної рівноваги на території країни, зокрема шляхом стимулювання екологічно відповідального господарювання кореспондує з цілями та пріоритетами, що відображено у положеннях Закону України «Про основи національної безпеки України», а загалом аналітична записка є актуальною, чітко структурованою, а дослідження виконано на високому науковому рівні.
За підсумками обговорення пропозицій авторки щодо внесення змін до чинного законодавства України, було прийнято рішення направити підготовлені аналітичні матеріали й законопроекти на адресу низки державних структур, які є суб’єктами законодавчої ініціативи або опікуються питаннями еколого-відповідального господарювання.
Далі зі звітами виступили стипендіати стипендій Президента України та НАН України для молодих вчених, які доповіли про виконану роботу.
Стипендіат стипендії Президента України – в.о. наукового співробітника к.ю.н. Веста Малолітнева брала активну участь у виконанні наукового проекту «Правові важелі активізації підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб», нею було підготовлено аналітичну записку «Активізація господарської діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва: застосування принципу ЄС «Спочатку подумай про малий бізнес» (‘Think small first’ principle)». Крім того, що за підсумками досліджень стипендіатом було опубліковано низку наукових праць, на теперішній час вона проходить он-лайн курс на Prometheus «Бізнес-англійська». Веста Малолітнева виграла конкурс на участь у програмі Researcher connect для молодих вчених, яка проводиться Британською радою у м. Харків (2-4 березня 2016 р.), а також взяла участь у конкурсі для проходження тижневої програми «Tbilisi Transformational Leadership Forum» (підготовка документів: мотиваційний лист та резюме).
Стипендіат стипендії НАН України – старший науковий співробітник відділу міжрегіонального співробітництва Луганської філії к.е.н. Юлія Рогозян взяла участь у наукових дослідженнях з відомчої тематики «Інфраструктурне забезпечення активізації міжрегіонального співробітництва в Україні». Також нею було підготовлено доповідні записки на тему «Моніторинг діючого нормативно-правового забезпечення міжрегіонального співробітництва» та «Розробка угоди про міжрегіональне співробітництво», яку надіслано до Луганської військово-цивільної адміністрації. Із січня 2016 р. ведеться розробка доповідної записки «Світовий досвід реалізації стратегій розвитку міжрегіонального співробітництва», взято участь в розробці теми науково-дослідної роботи Національної академії наук України «Правові важелі активізації підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб» на засадах цивільно-правової угоди, а саме розробка пропозицій щодо удосконалення державної економічної політики у сфері підприємництва; удосконалення та розвитку гуманітарної сфери та соціального обслуговування внутрішньо переміщених осіб; пропозиції щодо активізації створення робочих місць та забезпечення зайнятості для внутрішньо переміщених осіб міжнародні фінансові механізми залучення грошових потоків для розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.08.1994 р. № 582 «Про стипендії Президента України для молодих учених» і Президії НАН України від 28.04.1994 р. № 114 «Про Положення про стипендії для молодих учених» Президія НАН України оголошує з 1 березня 2016 р. конкурси на поточні вакансії на здобуття стипендій Президента України та НАН України для молодих вчених. Під час обговорення питання щодо висунення кандидатур на здобуття зазначених стипендій було запропоновано кандидатури молодих вчених Інституту: к.ю.н. Тетяни Гудіми – на здобуття стипендії НАН України та аспіранта Олени Колосової – на здобуття стипендії Президента України. Після проведення таємного голосування, за підсумками якого ці кандидатури одноголосно підтримали всі присутні члени вченої ради, було прийнято рішення про їх затвердження та підготовку відповідних матеріалів для подання до Президії НАН України.
Також під час роботи вченої ради Інституту було затверджено низку тем дисертаційних досліджень аспірантів і здобувачів, обговорено нові видання з тематики господарського права, доведено вимоги нових відомчих і локальних нормативно-правових актів.