15 липня 2026 року пройшло засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану (АШ) на тему: «Стратегія промислового відновлення України», організоване Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).
У засіданні взяли участь представники Офісу Президента, Верховної Ради України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, наукових установ, структурованих об’єднань та організацій промисловців, підприємців, роботодавців та профспілок.
На початку засідання Анатолій Кінах, Президент УСПП, проінформував щодо поточних тенденцій у соціально-економічному розвитку та стану реалізації рішень АШ за підсумками попередніх засідань. За його словами в першому півріччі поточного року обсяги промислового виробництва знизилися на 0,3% до відповідного періоду минулого року, у будівництві цей показник складає мінус 6,5%. Водночас індекс промислових цін зріс на 45,2%.
Від Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» участь у засіданні АШ як спікер взяв к.ю.н., старший науковий співробітник відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки Олександр Трегуб, який виступив із доповіддю «Формування Стратегії промислового відновлення України в контексті адаптації національного законодавства до права ЄС».
Під час виступу був представлений аналіз положень Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (схвалена Урядом України 1 квітня цього року), що присвячені підприємництву та промисловій політиці. Олександр Трегуб наголосив, що, попри визначення окремих цілей і завдань, цей документ не дає цілісного стратегічного бачення формування в Україні єдиних принципів, цільових орієнтирів і пріоритетів промислової політики подібно до сучасної європейської моделі. Отже, постає справедливе питання про межі потенціалу Національної програми щодо створення ефективної системи правового забезпечення державної промислової політики України в умовах воєнного стану, зеленої повоєнної реконструкції економіки та подальшої інтеграції до єдиного ринку ЄС. Хоча адаптація законодавства спрямована передусім на виконання міжнародно-правових зобов’язань України та її правову інтеграцію з ЄС, вона також виступає важливим інструментом забезпечення довгострокового промислового розвитку країни відповідно до її національних інтересів і потреб. Зважаючи на це, доповідач запропонував два можливі сценарії адаптації законодавства України у сфері промисловості до права ЄС.
Перший сценарій передбачає вузьку адаптацію законодавства України до права ЄС у межах цілей, завдань і механізмів, визначених Національною програмою. Основна увага концентрується на імплементації передбачених програмою нормативно-правових актів, удосконаленні окремих інститутів законодавства та виконанні конкретних заходів, необхідних для просування переговорного процесу щодо вступу України до Союзу. За словами Олександра Трегуба, попри всі переваги (полегшення інтеграції вітчизняних суб’єктів господарювання до ринку ЄС, підвищення інвестиційної привабливості промислового сектору України, стимулювання виробництва продукції з високою доданою вартістю та ін.), за такого підходу питання формування цілісної державної промислової політики, здатної забезпечити структурну модернізацію економіки України, залишаються другорядними.
Другий сценарій являє собою комплексну адаптацію законодавства України до права ЄС, що означає розвиток законодавства України з урахуванням не лише конкретних євроінтеграційних зобов’язань, а й еволюції промислової політики ЄС, стратегічних потреб післявоєнного розвитку України та довгострокових національних інтересів. У цьому разі адаптація законодавства стає не самостійною метою державної політики, а одним із ключових правових інструментів формування та реалізації промислової політики, відзначив Олександр Трегуб. Він підкреслив, що комплексний підхід враховує не лише чинні акти права ЄС, обов’язкові до імплементації, але й нові ініціативи, що розглядаються (такі, як Industrial Accelerator Act), тенденції і перспективи правового регулювання на наднаціональному рівні. Для захисту національних інтересів також украй важливим є поширення регуляторних процедур, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на правотворчу діяльність, пов’язану з прийняттям євроінтеграційних нормативно-правових актів у сфері промисловості.
Додаткова інформація про захід на сайті УСПП.