Ухвалення Підприємницького кодексу в Республіці Казахстан: шлях здолає той, хто йде

Валентина Беро

провідний економіст,

завідувач аспірантурою

Інституту економіко-правових

досліджень НАН України

Ухвалення Підприємницького кодексу в Республіці Казахстан: шлях здолає той, хто йде

 

На початку жовтня 2015 р. відбулася важлива подія: депутати Сенату Парламенту Республіки Казахстан ухвалили проект Підприємницького кодексу республіки, який вже 30 жовтня був підписаний Президентом Республіки Нурсултаном Назарбаєвим, що розширило географію кодифікації господарського законодавства.

Серед науковців і практичних діячів точилися суперечки про те, що “прийняття Підприємницького кодексу не матиме помітного впливу на економіку Казахстану”, “не слід затівати таку “ломку”, а краще працювати над Цивільним кодексом Республіки Казахстан в плані розширення прав, гарантій і механізмів, які будуть більш ефективно захищати права підприємця”,  “прийняття кодексу можна охарактеризувати як замах на рубль, удар на копійку”, “розробка Підприємницького кодексу суперечить ринковій економіці”, яка створюється в Казахстані”… Десь ми вже це чули, продовжуючи свій складний шлях у напряму прийняття Господарського кодексу України.

Слід віддати належне всім учасникам, хто брав участь у розробці Підприємницького кодексу Казахстану, тим, хто усвідомив хибність ідеї повної відмови від державного регулювання підприємницьких відносин, спроби врегулювати відносини у сфері підприємницької діяльності за допомогою традиційного інструментарію цивільного права. Так, Підприємницький кодекс Республіки Казахстан спрямований на правове регулювання відносин, які складаються у сфері підприємництва, у т.ч. які виникають у зв’язку із взаємодією суб’єктів підприємницької діяльності та держави, а також під час державного регулювання та державної підтримки суб’єктів підприємництва. Кодекс передбачає окрему главу 7 “Державне регулювання підприємництва”, яка визначає цілі та межі, форми та засоби державного регулювання, главу 8 “Державна підтримка приватного підприємництва”, яка встановлює види державної підтримки. Взаємодію держави та суб’єктів підприємництва планується здійснювати через інститути участі суб’єктів підприємництва у нормотворчості, державного замовлення, державно-приватного партнерства, соціальної відповідальності тощо. Серед принципів взаємодії суб’єктів підприємництва та держави визначено ефективність державного регулювання підприємництва, яка досягається через запровадження обов’язкових процедур його обґрунтування, узгодження та моніторингу. Завдяки цьому у кодексі здійснюється гармонійне поєднання публічно-правового (державного) та приватного (ринкового) регулювання підприємницької діяльності, коли приватні інтереси суб’єктів підприємництва визнаються, задовольняються та охороняються, але разом з тим відповідають суспільним (публічним) інтересам.

Саме завдяки такому кодексу можна забезпечити баланс засобів публічно-правового та приватноправового регулювання. Прийняття Підприємницького кодексу дозволить досягти уніфікації значної кількості нормативних актів Республіки Казахстан, які у тій чи іншій формі охоплюють відносини у сфері підприємницької діяльності.

Ще раз вітаємо наших колег-господарників з подоланням всіх перешкод, які виникали на їхньому складному, однак правильному та успішному для економіки Республіки Казахстан, шляху!