Представник Інституту презентував показники дослідження «Роль українського споживача в економіці та важливість використання РРО для простежуваності продукції на ринку та захисту споживчих прав»

З нагоди Дня працівників торгівлі у Київському національному торговельно-економічному університеті (КНТЕУ) відбулась інформаційна панель «Торгівля України: успіх розвитку в епоху тотальних викликів».

У заході взяли участь понад 50 представників міжнародних та вітчизняних торговельних і виробничих підприємств, асоціацій, органів виконавчої влади, громадських організацій споживачів, наукових установ та засобів масової інформації.

З вступним словом виступив Ректор КНТЕУ Анатолій Мазаракі, з доповідями: Андрій Лига, Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України, Всеукраїнська федерація споживачів «ПУЛЬС»; Юрій Гаврилечко, співзасновник аналітичного центру «Українська фабрика думки»; Олег Цільвік, заступник Голови Правління ГО «Союз споживачів України»; Алевтина Белецька, прес-секретар групи компаній «Фокстрот», керівник відділу зі зв’язків з громадськістю; Світлана Берзіна, президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета»; Олександр Оксінь, керуючий магазином Сільпо Ресайклинг; Оксана Трубей, директор Навчально-наукового центру бізнес-симуляції КНТЕУ; Ірина Морозова, керівник відділу маркетингу ТОВ «Заммлер Україна».

Представник Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України, у вступному слові до презентації наукової роботи Інституту, наголосив на важливості споживача для економіки та  важливості захисту прав споживачів для успішного розвитку економіки, пригадавши промову щодо прав споживачів Презедента США  Дж.Ф. Кеннеді перед конгресом, який зазначав, що: «захист покупок споживачів від втрат, які вони можуть понести внаслідок  порушення їх прав, має не менше значення ніж забезпечення зростання їх доходів. Адже, таке зростання в такому випадку нівелюється втратами від неякісних товарів, що мають споживачі на ринку».

Не зупиняючись на всіх недоліках української системи захисту прав споживачів, Андрій Лига виокремив основну проблему, яка виникає у українського споживача при захисті його прав. Це відсутність у нього розрахункового документу встановленого зразка. Його відсутність може бути причиною відмови йому у державному захисті, а також істотно ускладнює для державних органів та громадськості, відстеження просування потенційно небезпечних товарів для споживачів на ринку.

Також було повідомлено, що основною причиною, що побудило Інститут провести відповідне дослідження, стало розуміння ключової ролі споживача для сучасної економіки, слабкість його позицій на українському споживчому ринку, а також шалений спротив та протести представників недобросовісного бізнесу, які відбувались наприкінці 2020 року, проти прозорості розрахунків, які мають вирішальне значення для гарантування захисту споживчих прав.

У процесі презентації дослідження Інституту, до зацікавлених сторін була доведена інформація, що частка споживачів у формуванні ВВП за витратами склала у 2020 році 73.4%.

Частка споживачів у наповненні бюджету була вирахувана, базуючись на частці споживачів у сплаті двох основних податків, які сплачуються споживачами; це Податок на додану вартість, та акцизний податок.

За результатами проведених розрахунків було встановлено, що безпосередньо українськими споживачами, сплачено до державного бюджету у 2020 році 416 млрд. грн., що складає 37.6% всіх надходжень до державного бюджету, або 47.4% всіх сплачених податків.

Також, продемонстровано розмір прямих та непрямих втрат споживачів від без облікової торгівлі у 37.5 млрд. грн. та майже 1 трлн. грн. відповідно.

Обсяги тіньової економіки розраховані за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг», свідчать, що її розмір у 2020 році склав 1 трлн. 864 млрд. грн..

Розміри контрабанди в Україні за 2020 рік оцінено у 471 млрд. грн.

Також Андрій Лига відмітив, що недобросовісний бізнес на ринку значно не демпінгує у цінах, хоча за рахунок не сплачених податків міг би зменшувати ціну товарів майже на чверть, але він просто привласнює собі цю різницю. Отже, як би цього не відбувалось, то споживачі могли сплатити у 2021 році до бюджету 135 млрд. ПДВ, 53 млрд. акцизів, а за умови повноцінної сплати податків великим недобросовісним бізнесом, що ховається за СГД спрощенцями, такий бізнес мав сплатити суму майже у 91 млрд. грн..

Отже, бюджет міг би отримати майже 280 млрд. грн. додаткових коштів.

Завершено презентацію було пропозиціями, які за результатами дослідження будуть направлено Інститутом економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України до органів влади. Зокрема запропоновано забезпечити:

  1. Гарантію прозорості споживчого ринку, через закріплення на законодавчому рівні, обов’язкового застосування РРО.
  2. Усунення неузгодженості в нормативно-правових актах, що стосуються різновидів розрахункових документів та інформації в них для споживачів та органів ринкового нагляду.
  3. Через встановлення відповідних законодавчих процедур забезпечити можливість участі громадськості у нагляді за споживчим ринком.
  4. Посилення контролю за Інтернет-торгівлею.
  5. Забезпечення ефективного механізму розв’язання проблемних ситуацій, пов’язаних з процесом використання РРО.
  6. Забезпечення системності та обов’язковості дій державних органів у разі виявлення порушень у процесі використання РРО.
  7. Посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів, а також у процесі використання РРО.