27 жовтня 2025 року об 11.00 відбулося засідання робочої групи з метою належної підготовки висновку Пленуму Верховного Суду щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей визначення складу суду для розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду в порядку апеляційного провадження» (реєстр. № 13397 від 24 червня 2025 року).
Проєктом Закону пропонується доповнити ч. 6 ст. 31 КАСУ положенням про те, що у разі, якщо справа у Верховному Суді має розглядатися в апеляційному порядку колегіально у складі Великої Палати Верховного Суду – головуючим на засіданнях Великої Палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при первісному розподілі справи без урахування спеціалізації судді (юрисдикції касаційного суду, зборами суддів якого суддю обрано до Великої Палати Верховного Суду). До таких справ наразі відносяться справи щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ВККС, законності постанов Верховної Ради, указів і розпоряджень Президента, законності дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента тощо.
У пояснювальній записці до вказаного проєкту Закону вказано, що його прийняття сприятиме забезпеченню реалізації принципів процесуальної рівності суддів, неупередженості, автоматизованого визначення складу суду, а також – рівномірного навантаження.
На засіданні робочої групи, у якому взяли участь судді Верховного Суду, члени Науково-консультативної ради при ВС, а також ініціатор законопроєкту, народний депутат Сергій Демченко, пролунали протилежні думки: як на підтримку необхідності прийняття таких змін, так і проти цього.
Від Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» у цьому важливому заході взяли участь директор Інституту, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Володимир Устименко та провідний науковий співробітник відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки, доктор юридичних наук, професор Віталій Олюха. Їх загальна позиція полягає у недоцільності прийняття таких змін. Як влучно підкреслив Володимир Устименко, запропонований законопроєктом підхід порушуватиме принцип суддівської спеціалізації, що має дотримуватись у зв’язку з євроінтеграційним спрямуванням розвитку нашої країни та має враховуватись при нормопроєктуванні, адже спеціалізація суддів притаманна судовим системам країн-членів ЄС. Також ці зміни порушуватимуть принцип «суд знає закон».