19 червня 2018 р. відбулась чергова Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС

19 червня 2018 р. в «Адмірал Холі» (вул. Хрещатик 7/11) відбулась Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (УС ПГС) – частини Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, що створена відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Платформа є одним із чотирьох органів Асоціації поряд із Радою асоціації, Комітетом асоціації та Парламентським комітетом асоціації. І якщо перші представляють Уряд та Парламент, ПГС створена з метою забезпечення належної ролі громадськості у процесі виконання Угоди про асоціацію. УС ПГС включає в себе 6 тематичних Робочих груп відповідно до структури Угоди про асоціацію України з ЄС.

ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» та Інститут економіко-правових досліджень НАН України вже вдруге на Асамблеї представляв с.н.с. О.Ю. Ілларіонов, який є членом Робочої групи – 3 «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво» (з правом голосу). Асамблея складалася з двох сесій, засідання Робочих груп та Виборчого блоку.

Асамблею відкрив своїм виступом Олександр Сушко (член УС ПРГС, модератор 1-ї сесії), який відзначив важливість такого широкого представництва громадських організацій у роботі Платформи, вказав, при цьому, на складність вироблення спільного знаменника щодо позицій по тих чи інших питаннях. Хюг Мінгареллі (посол ЄС в Україні) відзначив необхідність подальшої активізації імплементації положень угоди про асоціацію України з ЄС, продовження розбудови громадянського суспільства та ринкової економіки, важливість політичного співробітництва та економічної інтеграції. Зі сторони інституцій ЄС громадянському суспільству завжди гарантована будь-яка підтримка не дивлячись на велику кількість проблемних питань у взаєминах між урядовими інституціями України та Європейського Союзу. Умови Угоди про асоціацію є надто технократичними та незрозумілими широким верствам населення України, чим користуються політичні популісти та олігархи. Завдання експертного середовища в рамках Платформи – переломити цю ситуацію на краще, доносити інформацію стосовно положень Угоди не тільки до державних органів, а й до суспільства у доступній формі. Ольга Стефанішина (Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції) зауважила, що робота Платформи є досить успішною, ефективною та взірцевою для державних інституцій. Сформоване експертне середовище в рамках Платформи є значним підмогою для Уряду України, в т.ч. щодо формування нового Плану заходів щодо імплементації Угоди про асоціацію (прийнята у жовтні 2017 р.). Саме на стратегічному плануванні роботи з імплементації положень Угоди про асоціацію слід зосередити увагу у подальшому, швидких результатів попри очікування Українського суспільства тут бути не може. Така робота вимагає посилення координації роботи Уряду, Парламенту, громадянських інституцій, експертного середовища. Важлива також робота зі ЗМІ, вона має стати пріоритетною. Відзначається посилення цікавості євроінтеграційними процесами збоку регіональних ЗМІ, адже саме у суспільства в регіонах (а не тільки в Києві та містах-мільйонниках) починає з’являтися попит на інформацію стосовно євроінтеграційних процесів. Сергій Саєнко (Т.в.о. директора Департаменту ЄС та НАТО МЗС України) відзначив потребу у перегляді пріоритетів роботи з імплементації положень Угоди про асоціацію відповідно до зовнішніх викликів та внутрішніх процесів у державі. Потрібно розуміти сьогоденну важливість «Вікна можливостей» підтримки світового співтовариства та інституцій ЄС та усіляко не допускати зниження довіри партнерів. Сергій Лещенко (Заступник керівника Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України) нагадав, що саме проєвпропеський вибір та Угода про асоціацію згуртували Українське суспільство, однак, разом з тим, стали одними з чинників, що спричинили російську агресію проти нашої держави. Саме ці виклики стримують отримання позитивний ефект від Угоди про асоціацію. Втрати Української держави від зовнішньої агресії вже сягнули 100 млрд. дол. США та продовжують збільшуватися. І позитиви від Угоди поки що не здатні компенсувати такі втрати, що використовується противниками Угоди всередині країни та за її межами з метою маніпулювання суспільною думкою. Можна говорити, що для України відсутні «стандартні» умови імплементації та виконання положень Угоди про асоціацію, тобто умови, в яких цей шлях проходили колишні країни-кандидати на вступ до ЄС. Україні слід фокусуватися на даті 2025 рік – наступна «хвиля» розширення ЄС за рахунок Балканських країн, після цього Європейський Союз більше приділятиме уваги країнам Східної Європи щодо оцінки їх готовності потрапити до відповідної наступної «хвилі» розширення. Такою є об’єктивна реальність. Це має спонукати владу та громадянське суспільства до активізації реформ.

Надалі були виступи представника сектору профспілок в УС ПГС Григорія Осового, представника громадського сектору в УС ПГС Зоряни Міщук та представника сектору роботодавців в УС ПГС Руслана Ілляшова. Учасниками дискусії було звернуто увагу на експертну участь у просуванні Законопроекту про розвиток громадянського суспільства, підготовленого Адміністрацією Президента України. Акцентовано увагу на необхідності активізації роботи на таких напрямах експертного забезпечення як енергетика, тарифоутворення в енергетиці та ЖКГ тощо. Також Робочі групи в рамках Платформи вирішували свої організаційні питання, питання пріоритетних напрямів роботи та планування подальшої діяльності. Збільшення за останній рік організацій – учасниць Платформи з 182 до 255 потребує нових методів координації, синхронізації та організації роботи як окремих Груп, так і Асоціації загалом. Таке стрімке збільшення пояснюється, як було сказано, запитом громадянського суспільства на інформацію щодо виконання Угоди про асоціацію та пошуком можливостей впливу громадянського суспільства на відповідні процеси.