31 березня 2015 р. у Національному спорткомплексі «Олімпійський» відбувся Конгрес Громадянської Платформи Нова Країна, в якому взяла участь вчений секретар Інституту – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Ірина Кременовська.
Громадянська платформа Нова Країна – це неполітичне громадське об’єднання, що має метою розробку і втілення реформ в Україні.
Об’єднавчим для Нової Країни є cпільне бачення майбутнього, спільні цінності, реальний погляд на економіку, критичне та вимогливе ставлення до влади, бажання і вміння приймати складні рішення разом.
Почесними гостями на конгресі стали екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, посол ЄС Ян Томбіньський, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, депутат Верховної Ради України Світлана Заліщук.
З великою цікавістю учасники Конгресу (а в залі зібралося декілька сотень людей) слухали виступ Михайла Саакашвілі, чий рішучий настрій у поєднанні з позитивом дійсно здатні надавати оптимізму всім оточуючим.
– Україна сьогодні посідає перше у світі місце за кількістю прокурорів на душу населення, – зазначив Михайло Саакашвілі до питання про перспективи подальшого реформування органів прокуратури.
На яскравих прикладах з практики втілення реформ у Грузії доповідач переконав аудиторію в тому, що навіть в умовах військових дій не слід забувати про необхідність структурної перебудови влади та притягнення до відповідальності тих чиновників, що заплямували свою репутацію участю у корупційних схемах. Досягти чистоти і прозорості у роботі правоохоронних органів складно, але це все ж таки можливо:
– Головне – це активізація всього суспільства. Сьогодні кожен може знайти своє місце і свою роль у здобутті спільної перемоги: хтось може піти добровольцем на службу до державних воєнізованих формувань або добровольчих батальйонів, хтось – стати волонтером і надавати допомогу тим, хто її потребує. Так само, незалежно від сфери діяльності кожен виявляється спроможним (за наявності, звісно ж, бажання і прагнення) зробити власний внесок у спільну справу очищення влади та реалізації прогресивних перетворень: журналіст може взятися за проведення відповідних розслідувань і висвітлювати всі резонансні факти, науковці ж можуть і повинні створити надійну та обґрунтовану базу для впровадження наявного вітчизняного й зарубіжного досвіду під час розбудови нового громадянського суспільства.
У своїй промові Ян Томбінський навів низку неординарних прикладів з досвіду Польщі, а також інших європейських країн щодо історії державотворення, децентралізації влади й активізації участі представників суспільства у реалізації реформ.
До речі, говорячи, пан Томбінський показав, що чудово володіє українською, адже не дивно: новий посол ЄС в Україні має історико-філологічну освіту, вільно володіє французькою, словенською, чеською, англійською та німецькою мовами. У кращих традиціях польських дипломатів має низку праць, присвячених новітній історії Польщі та Європи. Цікавою деталлю постаті Яна Томбінського є те, що у 1989 р. він був творцем і президентом Асоціації з євроінтеграції у Кракові (першої подібної інституції у Польщі), а також членом апеляційної комісії профспілки «Солідарність» у Ягеллонському університеті. Він є яскравим представником типу «тихого», на диво непублічного дипломата, який не тішив ЗМІ різних країн інтерв’ю та коментарями з різноманітних приводів.
Оголошуючи ім’я наступного гостя Конгресу, організатори зазначили про нього так:
– Показово, що сьогодні у владних структурах України вже працюють люди, що показали свій патріотизм і небайдужість під час Євромайдану…
Так, у грудні 2013 р. гендиректор Microsoft Україна Дмитро Шимків взяв відпустку за свій рахунок і пішов підтримувати Євромайдан.
У своєму виступі Дмитро Шимків акцентував увагу на тому, що у межах Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна виконала 13 із запланованих 488 завдань:
– Загалом в Угоді про асоціацію міститься 488 завдань. З них з терміном виконання до квітня цього року – 44. На сьогоднішній день виконано 13. У процесі виконання – 80, і в той же час відсутня інформація в публічному доступі про 393 завдання. Крім того, досі не виконано завдань із запровадження системи електронних закупівель, яку повинні використовувати всі міністерства. На жаль, є низка міністерств, які не розпочали навіть розглядати перспективу використання цієї системи. Це Міністерство внутрішніх справ, Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, Міністерство регіонального розвитку та Міністерство фінансів. Інші міністерства перебувають у процесі запуску.
Про необхідність забезпечення відкритості інформації, зокрема задля створення умов прозорості діяльності органів державної влади всіх рівнів ішлося у промові Світлани Волощук.
Вражаючий приклад було наведено про ситуацію, що склалася у Верховній Разі України з приводу неподання одним з високопоставлених її посадовців декларації про доходи, майно та зобов’язання майнового характеру:
– Все це дуже нагадує стару систему, що діяла ще за часів Януковича, – розповіла Світлана Волощук, – через бюрократичні перешкоди одержати інформацію було надзвичайно складно. Для того, наприклад, щоби дізнатися джерела фінансування програм і окремих проектів тих чи інших політичних партій, необхідно було одержувати відповідний дозвіл і перепустку для допуску до установи, в якій містяться відповідні документи, а там під контролем спеціально уповноважених працівників цієї установи ознайомлюватися з документом, який, до того ж, заборонено самостійно фотографувати – на одержання копій, зокрема, необхідно також мати дозвіл, а також сплачувати кошти у сумі 40 грн. за один аркуш… Ми маємо працювати сьогодні на те, щоби позбутися цих штучних перешкод і бюрократичних проблем, але для цього замало внесення змін до законодавства: кожен, хто займає високу посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування, має усвідомлювати свою персональну відповідальність перед суспільством і не приховувати від громадян інформації, на одержання якої вони мають гарантоване право!
На Конгресі було репрезентовано поточні проекти у різних сферах, до яких можна долучитися своїми талантами, часом і натхненням, або ж запропонувати свої власні ідеї.
Цей рік має стати роком рішучих реформ, в яких вирішальну роль відіграють громадські активісти, об’єднані спільною візією Нової Країни та спільними цінностями.
Податкова реформа і дерегуляція, прозорі державні закупівлі, реформа державної служби та модернізація центральних органів влади, реформа освіти та охорони здоров’я, основи нової міжнародної суб’єктності України, моніторинг успішності реформ, регіональний розвиток та освітні проекти для громадянських активістів – це лише приклади проектів, які сьогодні активно реалізують учасники Громадянської Платформи Нова Країна.
Здібності та енергія від кожного з нас сьогодні потрібні країні ще більше, ніж рік тому.
Інформацію підготував:
вчений секретар
к.ю.н., с.н.с. І.В. Кременовська