Участь співробітниці Інституту в Літній школі з Транзитивного правосуддя (Боснія і Герцеговина)

За результатами конкурсу с.н.с. Інституту Анастасія Токунова виграла стипендію для участі з 19 по 28 липня 2017 р. у Міжнародній Літній Школі «Транзитивне правосуддя як відповідь на новітні виклики в Південно-Східній Європі», яка відбувалася в м. Сараєво (Федерація Боснії і Герцеговини).

Школу було організовано 3 партнерами:

– Фонд Конрада Аденауера (Konrad Adenauer Foundation) (Програма «Верховенство права для Південно-Східної Європи»);

– Сараєвський Університет (Univerzitet u Saraĵevu) (Центр Інтердисциплінарного навчання);

– Асоціація «Правник», та за підтримки Президента Боснії і Герцеговини та Мера м. Сараєво.

У школі взяли участь спеціалісти з Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Іспанії, Італії, Колумбії, Косово, Македонії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Румунії, Сербії, США, Хорватії, України.

Ключовою метою, яку було визначено організаторами, було надання учасникам відповідних інструментів, знань та навичок для можливості впливу на прийняття рішень під час встановлення системи Верховенства Права і прав людини у країнах перехідного періоду.

Цікавість Анастасії до даної тематики викликана, серед іншого, останніми зрушеннями в Україні та всебічного інтересу як державних органів, так і науковців, до правосуддя перехідного періоду. Так, лише в останні місяці було проведено низку заходів з даної тематики. Особливо слід відзначити Першу міжнародну конференцію, присвячену постконфліктному правосуддю, організовану Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Європейським товариством міжнародного права та Українською асоціацією міжнародного права 26–27 травня у м. Київ, а також Круглий стіл, який відбувся 23 травня 2017 р. в Інституті міжнародних відносин КНУ та на якому було презентовано масштабну працю «Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні» (Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні: монографія / за заг. ред. А. П. Бущенка, М. М. Гнатовського. – К.: «РУМЕС», 2017. – 592 с.).

Ключовою тезою поняття транзитивного правосуддя є те, що такий період змін, через який має пройти кожна держава, де мали місце масові порушення, має передбачати здійснення правосуддя щодо злочинів, вчинених у минулому. Це є умовою встановлення миру, утвердження цінностей демократичного суспільства і верховенства права. Ця теза покладена в основу робочого поняття перехідного правосуддя, запропонованого ООН. Відповідно до нього правосуддя перехідного періоду охоплює собою повний набір процесів і механізмів, пов’язаних із намаганнями суспільства примиритися зі спадщиною масштабних зловживань минулого і спрямованих на забезпечення підконтрольності, справедливості і примирення.

Незважаючи на те, що наразі можна побачити доволі широкий спектр підходів до розуміння перехідного правосуддя, сьогодні є певний консенсус щодо мети і змісту цього процесу. Його основу складають чотири елементи: як правило, перехідний етап передбачає процес притягнення винних у масових порушеннях до відповідальності та їх покарання за вчинені злочини; процес відшкодування жертвам завданої їм шкоди; процес встановлення правди, повне розслідування порушень, які мали місце в період конфлікту або становили репресивний характер; інституційний процес реформ, який має гарантувати, що такі порушення більше не повторяться.

У цьому сенсі досвід Балкан (де саме і відбувалася Літня Школа) є дуже цікавим для України, оскільки в цьому випадку події відбувалися відносно нещодавно в Європі.

Крім тем, присвячених безпосередньо транзитивному правосуддю, було розглянуто й низку супровідних аспектів, як-то:

– роль і вплив ЄС на трансформаційні процеси;

– постконфліктна розбудова внутрішнього ринку Західних Балкан (територій, де відбувалося військове протистояння);

– консоціальна демократія як інструмент для розв’язання конфліктів (такий підхід дає можливість створення системи компромісу, який обумовлює можливість зберегти політичну стабільність у глибоко розколотих державах);

– розуміння та попередження сексуального насильства під час військових конфліктів;

– міжнародна кримінальна юстиція;

– роль Міжнародного суду з прав людини в інституційний зрушеннях;

– соціальні зрушення на Балканах;

– парадигма Верховенства Права тощо.

Також за результатами подання власних резюме за темами, пов’язаними із транзитивним правосуддям, Анастасія отримала запрошення написати статтю до зимового номеру профільного наукового журналу.