Ганна Болотова
…
науковий співробітник
Інституту економіко-правових
досліджень
НАН України
Спрощена система оподаткування: стислий огляд можливих змін
Спрощена система оподаткування – спеціальний податковий режим, запроваджений для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва в Україні. Вона була запроваджена Указом Президента України №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Застосовується підприємцями з 1999 року. Спрощена система оподаткування значно легша з точки зору ведення бухгалтерського обліку, хоча має низку обмежень. Так, існує список дозволених для цієї системи оподаткування видів діяльності. Окрім цього існують обмеження припустимого об’єму доходу та кількості найманих робітників. За весь час існування застосовувати спрощену систему оподаткування могли як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи.
Спрощена система оподаткування практично без змін проіснувала до 2011 року, коли було переглянуто порядок обов’язкових податкових відрахувань. Наступні істотні зміни набули чинності 1 січня 2015 року. Було скорочено кількість груп платників єдиного податку (з шести до трьох), більшість суб’єктів господарювання малого підприємництва були віднесені до 3-ї групи і склали за даними статистики ДФС України близько 95 % від загальної кількості суб’єктів, що працюють із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Крім того, були збільшені межі доходів для підприємців: 1-а група – до 300 000 грн. замість 150 000 грн., 2-а група – до 1 500 000 грн. замість 1 000 000 грн., 3-я група – до 20 000 000 грн. замість 3 000 000 грн. для фізичних осіб і 5 000 000 грн. для юридичних осіб.
Зараз український малий бізнес знаходиться на порозі чергових податкових реформ. У бізнесовому середовищі активно обговорюються моделі реформування податкової системи, представлені Міністерством фінансів України, народними депутатами (Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики) та модель громадськості. Найбільші зауваження з боку суспільства викликають зміни, запропоновані Мінфіном України щодо спрощеної системи оподаткування. Коротко розглянемо їх.
Так, Мінфін України на своїй офіційній сторінці у Facebook розмістив інфографіку того, як планує реформувати спрощену систему оподаткування. Згідно з запропонованими змінами планується підприємців-фізичних осіб, які зараз працюють на другій та третій групах об’єднати у групу “Б” платників єдиного податку з річним обігом від 300 тис. гривень до 2 млн. гривень. При цьому, по-перше, із цієї найбільшої групи (95%) пропонується виключити юридичних осіб. Іншими словами, останні будуть позбавлені можливості працювати із застосуванням спрощеної системи оподаткування (крім групи “В”, колишньої IV групи, що сплачувала фіксований сільськогосподарський податок). По-друге, суттєво обмежуються (до 2 000 000 грн.) межі доходів для суб’єктів господарювання, що прагнуть використовувати спрощену систему оподаткування. Загалом це навіть менше, ніж ліміт, що був встановлений у 1999 році. Тому значна кількість підприємців буде вимушена перейти на загальну систему оподаткування зі всіма її негативним наслідками (більші ставки податків, витрати на запровадження бухгалтерського обліку, інший порядок перевірок тощо). По-третє, всім підприємцям групи “Б” доведеться застосовувати РРО. З приводу цього зауважимо, що у липні 2015 р. Верховна Рада України під тиском представників малого бізнесу прийняла зміни до Податкового кодексу України, якими передбачила відтермінування введення касових апаратів. Новацією стало право не використовувати РРО підприємцями, річний обіг яких не перевищує 1 млн. гривень. Це звузило коло суб’єктів господарювання, які підпадали під зобов’язання встановлювати касові апарати. Однак впровадження вищезазначених змін суттєво підвищить (до 300 тис. гривень) майновий ценз для вимог про встановлення РРО фізичними особами-підприємцями.
Враховуючи вищенаведене, чи можна говорити про “спрощення” податкової системи, зменшення податкового навантаження на малий бізнес і його стимулювання, як це декларується розробником вищезазначених пропозицій? Тим паче, що у разі запровадження даної моделі для значної кількості суб’єктів господарювання спрощена система оподаткування стане недоступною. Це одна група проблем.
Інша стосується тих підходів, які запроваджуються податківцями у сфері податкових перевірок. Яким чином сьогодні контролюються доходи підприємців з метою зрозуміти, чи підпадають вони під згаданий критерій по запровадженню РРО в 1 млн. гривень? У вересні 2015 року на сайті Державної фіскальної служби України оприлюднено проект постанови “Про затвердження Порядку здійснення органами доходів та зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої та третьої груп (фізичними особами-підприємцями) обсягу доходу у відповідності з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України”. Постанова передбачає, що для визначення об’єму виручки, отриманої підприємцями, враховуватимуться у сукупності всі види доходів, отримані платником єдиного податку впродовж календарного року, незалежно від видів діяльності. При цьому представники фіскальної служби отримають право використати інформацію, яка міститься: у податкових деклараціях, звітних документах про фінансово-господарські, а також експортні та імпортні операції; у документах про наявність і рух засобів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за даними самостійного обліку, який ведуть платники податків-спрощенці.
Проте найбільший інтерес представляє пункт, згідно з яким об’єм доходу може визначатися за результатами перевірок і зустрічних звірянь інших платників відповідно до вимог Податкового кодексу України, а також перевірок самих підприємців. Це означає, що співробітникам ДФС України фактично розв’язують руки на проведення ревізій та перевірок малого бізнесу, що не може не викликати побоювання корупційних дій з боку податківців. Таким чином, черговий раз створюються передумови для можливих порушень прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.