11 червня 2015 р. на спільному засідання відділів проблем модернізації господарського права та законодавства, проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави відбулося обговорення дисертаційної роботи Никитченко Наталії Валеріївни на тему «Правове регулювання державного контролю у сфері господарської діяльності», виконаної в Інституті економіко-правових досліджень НАН України і поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право.
Науковий консультант – доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Мамутов Валентин Карлович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, почесний директор (м. Київ).
Рецензенти:
- д.ю.н., проф. О.Р. Зельдіна;
- д.ю.н., проф. С.М. Грудницька;
- д.ю.н., доц. Р.А. Джабраілов.
– Державний контроль, – зазначила у своєму виступі Наталія Нікітченко, – є невід’ємною складовою сучасної системи господарювання, побудованої на засадах суспільного виробництва. Як функція державної влади він необхідний сучасному суспільству для виявлення конфлікту приватних і публічних інтересів, розв’язання протиріч і забезпечення збалансованого суспільного розвитку. Разом з тим в розвитку суспільних відносин час від часу відбуваються кардинальні зміни, які вимагають відповідного удосконалення контрольних механізмів, які б забезпечували ефективне виконання державою цієї функції в інтересах всього суспільства.
Після переходу до ринкових умов господарювання Україна обрала напрямок на побудову соціально орієнтованої ринкової економіки, що отримало закріплення в Конституції України. Це принципово змінило конфігурацію суспільних відносин у сфері господарювання, так як і в інших сферах суспільного життя. Правові форми державного контролю у сфері господарської діяльності, які використовувалися в умовах централізовано керованої економіки, застаріли, й потрібна була розробка нових форм і адаптація старих елементів до нових умов. Разом з тим, незважаючи на вжиті кроки з формування нового механізму державного контролю у сфері господарської діяльності, та система контролю, яка існує на сьогоднішній день, свідчить про те, що ефективної концепції державного контролю у нових умовах все ще не сформувалося.
За останні роки контроль в Україні багато в чому втратив свою цінність. Населення розцінює його як негативне явище, сприймаючи виключно як „обмеження” або „втручання”. Причиною негативного іміджу контролю серед керівників суб’єктів господарювання, а також самих осіб, що уповноважені здійснювати державний та муніципальний контроль у сфері господарювання, є його низький соціальний статус. Використовуючи контрольні заходи як засіб політичної боротьби, відстоювання незрозумілих інтересів, контроль перестав виконувати ту основну функцію, для якої він був створений – управління. Адже контроль тісно пов’язаний з іншими елементами управління. Він є ефективним тоді, коли стає невід’ємною його частиною, і навпаки неефективним і навіть тягарем – коли його використовують лише як фіскальний засіб, що не бере участі в процесі управління ризиками з метою досягнення загальних цілей в економіці.
У Законі України від 05.04.2007 р. № 877 „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” зроблено спробу врегулювати основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання. Однак по суті у ньому прописано порядок інспектування діяльності суб’єктів господарювання, який є підвидом державного контролю у сфері господарювання і відображає лише його частину. Відповідно зведення контролю до спостереження за дотриманням суб’єктами господарювання технічних норм спотворює зміст його організаційно-господарської природи, що насамперед ставить за мету не покарати порушників, а досягти ефективного функціонування економіки в цілому.
Дисертація присвячена розробці адекватних сучасним умовам концептуальних положень теоретичного та науково-прикладного характеру та на їх основі пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання державного контролю у сфері господарської діяльності, направлених на розбудову правової держави та соціально орієнтованої економіки. У роботі визначено місце і роль державного контролю у забезпеченні суспільного господарського порядку, надано правову аргументацію застосовування до відносин державного контролю у сфері господарювання концепції державних послуг. Удосконалено принципи правового регулювання державного контролю у сфері господарської діяльності, обґрунтовано функцію господарського права як системо-організуючої галузі. Виявлено господарсько-правову природу та сформульовано поняття державного контролю у сфері господарської діяльності, яке може бути використано для цілей господарсько-правового дослідження. Аргументовано доцільність систематизації законодавства про державний контроль у сфері господарювання на основі ГК України, запропоновано формування цільових комплексів норм, орієнтованих на групи суб’єктів господарювання – споживачів публічних послуг. Сформульовано правовий титул організаційно-господарських повноважень органів державного контролю, обгрунтовано пропозиції щодо повноважень і відповідальності вказаних органів. Проаналізовано правове положення суб’єктів господарювання у відносинах з органами державного контролю, аргументовано право суб’єктів господарювання вимагати укладення договорів та інші пропозиції до законодавства. Досліджено право на захист та способи захисту прав та інтересів учасників відносин державного контролю у сфері господарської діяльності, обґрунтовано пропозиції щодо шляхів їх удосконалення. Проаналізовано фактори, які негативно впливають на захист інтересів держави у контрольних правововідносинах із суб’єктами господарювання, визначено напрями удосконалення законодавства для підвищення рівня захисту публічних інтересів. Обґрунтовано розширення законодавчих гарантій прав суб’єктів господарювання у відносинах з органами державного контролю, визначено напрями удосконалення законодавства. Досліджено зарубіжний досвід, ваиявлено сучасні моделі та основні напрями удосконалення правового регулювання державного контролю у сфері господарської діяльності за кордоном. Обгрунтовано основні напрями удосконалення правового регулювання державного контролю у сфері господарської діяльності з урахуванням зарубіжного досвіду.