24 – 25 квітня 2015 р. юридичним факультетом Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», спільно з Інститутом держави і права країн Європи та Державним навчальним закладом «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій» проводиться міжнародна науково-практична конференція «Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії».

Науковці Інституту економіко-правових досліджень НАН України, які взяли участь у цьому заході, приділили окрему увагу проблемі, що на сьогодні є однією з найбільш гострих з огляду на реформування судової системи України. Зокрема, такими є питання стосовно визначення ролі господарських судів у вітчизняній правозастосовній практиці й перспектив їх подальшого функціонування.

 

Кременовська Ірина Володимирівна,

кандидат юридичних наук,

старший науковий співробітник,

вчений секретар Інституту

економіко-правових

досліджень

НАН України

Святогор Олексій Анатолійович,

адвокат, журналіст, 

аспірант Інституту

економіко-правових

досліджень

НАН України

…

Стан діяльності господарських судів на сучасному етапі реформування судової системи України

 

Кожна країна завжди асоціюється з її надбаннями й тим, що саме вона розвиває і що репрезентує світові. В Україні, зокрема, це традиції козацтва, мистецтво вишиванки та майстерність виготовлення шоколаду, а також участь у розвитку такого невід’ємного інституту громадянського суспільства, як міжнародний комерційний арбітраж. В усьому світі сьогодні використовуються напрацювання основоположника міжнародного комерційного арбітражу – українського вченого І.Г. Побірченка, яким вперше у нашій країні було підготовлено підручники з господарського права та з арбітражного процесу, а також низку фундаментальних наукових праць.

Арбітражні суди від самого початку їх виникнення та багато десятиліть поспіль доводили, що такі основні принципи їх роботи, як економічність і швидкість розгляду господарських спорів забезпечують, в кінцевому підсумку, стабільне функціонування економіки країни загалом, адже виробничий цикл триває і підприємства не призупиняють своєї діяльності. За обсягом рішення арбітражного суду зазвичай уміщувалися на половинці аркушу, а процедура їх розгляду займала небагато часу. Такі ж традиції продовжують сьогодні й господарські суди. Складно переоцінити ту роль, яку відіграє ця ланка судової системи в економіці та, одночасно, у сфері правозастосування, адже лише господарські суди сьогодні обслуговують ділові інтереси.

Кількісний склад суддів Вищого господарського суду України визначено наказом Державної судової адміністрації України від 17.01.2011 р. № 10 одиниць, – ідеться з інформації Вищого господарського суду України, що було одержано у відповідь на наш запит (лист від 01.12.2014 р., вих. № 06.01-10/1118/2049/14) і становить 110 одиниць. На сьогодні у Вищому господарському суді України (далі – ВГСУ) працює 101 суддя.

За вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, розвиток юридичної науки, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм судді ВГСУ до прийняття Закону України «Про судоустрій  і статус суддів» неодноразово відзначалися державними нагородами України. Так, 53 суддям ВГСУ присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», 1 суддя нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, 1 суддя нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, 1 суддя – орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Судді ВГСУ активно займаються викладацькою та науковою діяльністю, мають значну кількість публікацій юридичних виданнях з питань застосування законодавства в галузі господарського права, судоустрою тощо. 21 судді ВГСУ за результатами захисту дисертацій присвоєно науковий ступінь кандидата наук, 1 суддя має науковий ступінь доктора юридичних наук та вчене звання професора.

За 9 місяців 2014 р. місцевими господарськими судами розглянуто 154,5 тис. звернень суб’єктів господарювання, що дещо менше (на 5,6%), ніж було розглянуто в попередньому аналогічному звітному періоді, а у 2013 р. прийнято 224,5 тис. судових рішень, що на 16% більше, ніж у 2012 р., коли їх кількість складала 193,5 тис.

При цьому, протягом 9 місяців 2014 р. кількість справ, розглянутих місцевими господарськими судами, збільшилася на 7,1% до 87,4 тис. із 81,5 тис. за 9 місяців 2013 р., тоді як протягом 2013 р. інтенсивність їх збільшення становила 30,5% та їх кількість зросла до 113,8 тис. із 87,2 тис. у 2012 р.

Протягом 2013 р. суб’єктами господарювання заявлено майнових вимог на загальну суму 113,8 млрд. грн. За 9 місяців 2014 р. сума заявлених у судовому порядку коштів склала 99,2 млрд. грн.

За результатами судового розгляду понад половину від заявлених вимог судами задоволено та до господарського обороту підлягало поверненню близько 63 млрд. грн. у 2013 р. та 50 млрд. грн. за 9 місяців 2014 р.

Упродовж 9 місяців 2014 р. переважна більшість – 84,8% (83,1 – за 9 місяців 2013 р.) та у 2013 р. 83,4% (у 2012 р. – 79,4%) судових рішень судів першої інстанції відповідали вимогам чинного законодавства і набрали законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Протягом 9 місяців 2014 р. в апеляційному порядку господарськими судами розглянуто 17 тис. скарг, протягом 9 місяців 2013 р. – 19,6 тис. скарг, що на 13,4% менше. У 2013 р. розглянуто по суті 27,1 тис. апеляційних скарг, в 2012 р. – 27,3 тис. скарг.

За 9 місяців 2014 р., як і в попередніх звітних періодах, зменшується кількість змінених та скасованих в апеляційному порядку судових рішень місцевих господарських судів, порівняно з аналогічним періодом 2013 р. – на 9,4%. Так, за результатами закінчених апеляційним провадженням справ змінено та скасовано 4,3 тис. судових рішень місцевих господарських судів проти 4,8 тис. за попередній аналогічний період, що складає 25,4% від кількості розглянутих апеляційних скарг по суті, або 2,8% від ухвалених судових актів місцевими господарськими судами (за 9 місяців 2013 р. – 2,9%). У 2013 р. змінено або скасовано 6,6 тис. судових рішень місцевих господарських судів, що менше на 15,6%, ніж у 2012 р. (7,8 тис). Водночас у 2013 р. зменшилася питома вага змінених і скасованих рішень місцевих господарських судів із 3,6% у 2012 р. до 2,6%.

Протягом 9 місяців 2014 р. до ВГСУ надійшло більше 13,5 тис. касаційних скарг, що на 9,7% менше, ніж за 9 місяців 2013 р. (15 тис.), якими оскаржено 46,7% від прийнятих апеляційними господарськими судами судових рішень (за 9 місяців 2013 р. – 46,9%). У 2013 р. надійшло 19,8 тис. касаційних скарг, що на 14,9% менше, ніж у 2012 р. При цьому, зменшилася частка оскаржених судових рішень апеляційної інстанції у касаційному порядку до 45,5% у порівнянні з 2012 р. (56,6%).

Кількість розглянутих касаційних скарг за 9 місяців 2014 р. зменшилася з 9,1 тис. у попередньому аналогічному звітному періоді до 8,4 тис. (на 7,5%). У 2013 р. цей показник зменшився з 13,7 тис. у 2012 р. до 12,5 тис. (на 8,6%).

Упродовж 9 місяців 2014 р. за результатами касаційного провадження дещо збільшилася (на 2,5%) кількість змінених і скасованих судових рішень апеляційних господарських судів із 2,5 тис. за 9 місяців 2013 р. до 2,6 тис., що складає 30,4% від загальної кількості розглянутих по суті касаційних скарг та 9,6% від постановлених рішень апеляційними господарськими судами. У 2013 р. змінено та скасовано 3,4 тис. судових рішень апеляційної інстанції що на 20,2% менше, ніж у 2012 р. (7,8% від постановлених апеляційними господарськими судами в 2013 р., 10,4% – у 2012 р.).

За 9 місяців 2014 р. та 2013 рік зменшується кількість заяв про перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України, які надходили для вирішення питання про допуск справ до провадження цього суду відповідно на 7,1% та на 26,5% менше (надійшло 0,9 тис. та 1 тис.), що свідчить про зменшення оскаржених судових рішень ВГСУ. Оскаржено до Верховного Суду України відповідно 7,1% та 6,5% рішень ВГСУ. Водночас, у 2008, 2009 рр. до Верховного Суду України було направлено більше 6 тис. заяв, якими оскаржено відповідно 24% і 26% судових рішень ВГСУ.

У 81,9% випадків оскарження судових рішень господарських судів до Верховного Суду України за 9 місяців 2014 р. і 97% таких випадків у 2013 р. не надано допуск до провадження цього суду. Разом з тим, у 2008, 2009 рр. Верховним Судом України відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанов та ухвал ВГСУ відповідно у 94,4% і 95,1% випадках оскарження.

За результатами розгляду Верховним Судом України заяв про перегляд судових рішень господарських судів за 9 місяців 2014 р. прийнято 106 постанов, якими змінено та скасовано 52 судових рішення або 49% від переглянутих, або 0,39% від постановлених ВГСУ. У 2013 р. Верховним Судом України прийнято 41 постанову, якими змінено та скасовано 20 або 40,8% від переглянутих, або 0,1% від постановлених ВГСУ. У 2008 і 2009 рр. прийнято відповідно 344 та 291 постанови, якими змінено або скасовано 312 і 274 (90,7% і 94,2% від переглянутих, або 1,4% та 1,1% від постановлених ВГСУ).

Показовим є те, що Верховним Судом України після реформування судової системи у 2001 р. розглядалась по суті незначна кількість справ з господарських спорів.

Очевидно, що господарські суди в Україні відбулися та в плані розгляду і вирішення спорів діють більш ефективно порівняно з іншими системними судовими установами (загальними та адміністративними судами).

За найменшої кількості суддів та розглядуваних справ (спорів) господарські суди вирішують та розв’язують, безумовно, в «валовому» (грошовому) визначенні  більшу частину спорів. Це пов’язано зі специфікою діяльності господарських судів (розгляд спорів між суб’єктами господарювання, які оперують мультирозмірними сумами). Для економіки, слід погодитися, вкрай важливий стан, в якому впорядковано рух великих, значущих обсягів коштів та товарів (а саме цим і займаються господарські суди).

Варто врахувати і специфіку діяльності господарських судів в економічному ракурсі. Так, усі судові органи оперують нормами права (нормативними актами), які здебільшого мають «синтетичне» походження. Однак, господарські суди приречені враховувати закони економіки, які, безумовно, відносяться до норм природного права. Тобто, за таких умов «неправильне» рішення (яке б виходило за межі економіки, традиційних ділових стосунків, здорового глузду, засад справедливості) постановити просто складно.

Природно, що при цьому у господарських судів значно менша (порівняно з іншими судовими установами) складова скасованих та змінених рішень вищими інстанціями, що вказує, в свою чергу, як на високий рівень професійної підготовки господарських суддів так і на більш впорядкований рівень їхньої роботи.