9 травня 2023 р. в м. Ужгород було презентовано картування ситуації та потреб вимушених переселенців в Закарпатській області. Дане дослідження за ініціативи обласної військової адміністрації реалізували Міжнародна організація з міграції, ЗОБФ «Едельвейс» та Національний інститут стратегічних досліджень за проєктом «Людський вимір: Розбудова спроможностей зі збирання даних на низовому рівні заради покращення підготовки та зміцнення стійкості громад в Україні», який фінансується урядом Канади. До розробки інструментів збирання даних також долучився Офіс реформ Кабінету міністрів України.
У заході взяли участь представники органів влади (зокрема, народні депутати України Михайло Лаба та Тарас Тарасенко, заступник голови Закарпатської ОДА Петро Добромільський), закордонних та українських благодійних і громадських організацій, наукової спільноти, тощо. Презентацію мала можливість відвідати і співробітниця Державної установи “Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України” Анастасія Токунова.
Дослідження було проведено в усіх шести районах Закарпатської області в період 9–27 листопада 2022 р. У ньому було застосовано кількісний підхід зі збиранням даних шляхом опитування домогосподарств з допомогою структурованих анкет і через особисті співбесіди. Опитування домогосподарств мало на меті збирання репрезентативних даних щодо цільових підгруп населення на рівні районів: зареєстрованих ВПО, незареєстрованих ВПО та представників місцевого (непереміщеного) населення. Загальна кількість включених до вибірки респондентів — 4 340 осіб, із яких 2 033 ВПО та 2 307 місцевих мешканців.
Щодо ключових висновків, серед інших було наведено такі результати:
– більше половини ВПО, які наразі мешкають на Закарпатті, перед початком війни проживали лише у трьох областях: Харківській, Донецькій та Запорізькій;
– більшість зареєстрованих ВПО (41%) мешкають в орендованому житлі, тоді як серед незареєстрованих ВПО цей показник становить лише 27%. З іншого боку, 42% незареєстрованих ВПО проживають у оселях своїх родичів чи друзів, що є характерним для 26% зареєстрованих ВПО. Це свідчить про те, що ключовим мотивом для реєстрації статусу ВПО може бути потреба забезпечити оплату житла;
– загалом 32% ВПО в Закарпатській області наразі працевлаштовані з повною чи неповною зайнятістю, як у віддаленому режимі так і ні, порівняно з 60% місцевого населення. Як правило, серед тих, які зараз мають роботу, незареєстрованих ВПО більше, ніж зареєстрованих, особливо в професіях, які передбачають віддалену роботу, але і в інших також. Основні сектори, в яких прагнуть працювати ВПО, які шукають можливості працевлаштування: торгівля (25%), послуги (17%), транспорт (12%), виробництво (11%), освіта (11%) та будівництво (10%);
– майже 63% домогосподарств зареєстрованих ВПО вважають основним джерелом доходу щомісячну грошову допомогу для ВПО, 24% залежать від соціальних виплат, а 31% — від пенсій. Крім того, 28% повідомили, що основним джерелом їхнього доходу є заробітна плата. Що стосується незареєстрованих ВПО, то тут 39% розраховують на заробітну плату, 19% — на пенсії та 11% — на соціальні виплати як основне джерело доходу. Загалом було здійснено висновок, що незареєстровані ВПО видаються більш економічно незалежними, ніж зареєстровані;
– у короткостроковій перспективі 43% ВПО планують залишити своє поточне місце перебування, а 33% мають намір залишитися. Більшість із решти ще не визначилися (12%) або ж вважають, що це залежить від конкретних обставин (11%). Втім, що стосується довгострокових рішень, то найбільш популярних варіантом для більшості ВПО є остаточне повернення до місця звичного проживання (58%). Результати дослідження свідчать, що 10% ВПО мають намір інтегруватися за місцем поточного перебування, 2% планують переїхати у інше місце в межах Закарпатської області, а 4% збираються переїхати до іншої області.
– переважно як ВПО (53%), так і місцеве населення (36%) визначали ключовою потребою фінансову підтримку (грошову допомогу). Серед інших ключових потреб, названих ВПО, були: медикаменти та медичні послуги (24%), непродовольчі товари, такі як ковдри, одяг, кухонне приладдя та свічки (17%), житло (15%), продукти харчування (13%), тверде паливо (13%) та засоби гігієни (11%);
У ході дискусії було висловлено думку, що методологію, яку було використано під час підготовки даного дослідження, доцільно масштабувати для інших регіонів України, а також низку інших пропозицій, які доцільно врахувати у подальших дослідженнях та розробці відповідних програм розвитку з урахуванням реалій війни та повоєнного відновлення. Також, декілька разів пролунали коментарі, що подібний всебічний моніторинг має проводитися на постійній основі, я його дані – ставати фундаментом для формування рішень як на місцевому, так і на національному рівнях.