17 жовтня у Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя) відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми публічного та приватного права». Співорганзаторами цього заходу виступили Uszelnia Lazarskiego (Warszawa, Poland), Асоціація правників України, Асоціація адвокатів України, Асоціація кримінального права, Асоціація адміністративного права, Кримінологічна Асоціація України, Союз юристів України, Запорізька обласна громадська організація вчених, Запорізька обласна організація Асоціації українських правників, Товариство «Знання» України та Асоціація молодих юристів, адже Класичний приватний університет є одним з провідних центрів освіти в регіоні – з ним у межах Науково-освітнього комплексу плідно співпрацюють 175 навчальних та наукових закладів Запорізької та інших областей.
Саме тому ця щорічна конференція збирає багато гостей практично з усіх регіонів України. Від Інституту економіко-правових досліджень НАН України на ній була особисто присутня старший науковий співробітник к.ю.н., с.н.с. І.В. Кременовська, а також взяли участь у цьому заході директор Інституту д.ю.н. професор, Заслужений юрист України, член-кор. НАПрН України В.А. Устименко і завідувач відділу проблем модернізації господарського права та законодавства д.ю.н., доцент Р.А. Джабраілов, якими було опубліковано доповідь у збірнику матеріалів конференції.
На початку конференції з вітальною промовою до присутніх звернулася директор Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету – доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Тетяна Андріївна Денисова, яка зазначила, що серед матеріалів, котрі було надіслано учасниками конференції, репрезентовано цікаві думки фахівців з найактуальніших правових проблем сучасності. Тому спільне обговорення висловлених пропозицій, обмін цікавими матеріалами під час роботи конференції з ухваленням відповідної резолюції сприятиме прискоренню втілення у практичну діяльність тих ідей і концепцій, які розроблено й обґрунтовано науковцями.
Під час пленарного засідання з доповіддю за темою «Децентралізація публічної влади в Україні: деякі теоретичні проблеми її конституювання» виступив д.ю.н., професор С.К. Бостан, який висловив слушну думку про те, що пріоритетом для країни має бути просування вперед шляхом розв’язання найбільш болючих проблем. Серед таких проблем – закладена в чинній Конституції України (в редакції 2004 року) дисфункціональна централізована система публічної влади, за якої Президент, маючи більше впливу на регіони, ніж на загальнонаціональний рівень уряду, що призводить до нерозв’язаного соціального конфлікту, розколює суспільство, створює значну регіональну поляризацію. Отже, одним з найбільш актуальних завдань сьогодення є децентралізація влади.
Докладний аналіз нового закону про очищення влади – люстрацію, – репрезентувала д.ю.н., доцент Н.О. Армаш, яка акцентувала окрему увагу на питаннях стосовно практичної реалізації прийнятих норм. Зокрема, прийнятий Верховною Радою України останній варіант закону, як можна твердити, є досить м’яким і лояльним порівняно з тими документами, які ухвалювали в країнах Східної Європи після повалення комуністичного режиму на початку 90-х років минулого століття. Попри це, нині зроблено дуже важливий крок на шляху до очищення влади та європеїзації українського законодавства. Цей закон є певним компромісом між усіма державницькими фракціями парламенту та представниками громадськості. Процес фактично розпочався, і ті особи, які претендуватимуть на владу, будуть зобов’язані пройти люстрацію, а тих, хто себе скомпрометував співпрацею з колишнім режимом, відповідно до закону, має бути усунуто від влади.
Коли до трибуни було запрошено наступного доповідача, то зал несподівано відреагував дружними оплесками: для того, щоби взяти участь у конференції, суддя Авдіївського міського суду А.В. Шалагінова подолала складний, довгий і небезпечний шлях із Донецька, адже дорогою їй довелося проїхати крізь 7 блок-постів.
У своїй промові, присвяченій виробленню шляхів реформування системи адміністративних судів України в умовах сьогодення, А.В. Шалагінова зазначила, що існування великої кількості різних судів не сприяє, серед іншого, й економії бюджетних коштів (оскільки вони витрачаються на утримання апарату та обслуговування діяльності таких судів), що на даний час є важливою проблемою в умовах існуючої суспільно-політичної кризи. З огляду на це може бути запропоновано два шляхи вирішення проблеми: перший – представити систему адміністративних судів трьома ланками, відповідно до якої у системі адміністративних судів діють апеляційні та окружні адміністративні суди, а судом касаційної інстанції в системі адміністративних судів є Вищий адміністративний суд України; другий – запровадити у системі судів загальної юрисдикції спеціалізацію суддів з розгляду справ адміністративного судочинства, ліквідувавши окружні та апеляційні адміністративні суди.
У доповіді д.ю.н., професора Ю.Д. Кунєва йшлося про сутність і зміст публічно-правового поняття «формальності».
Як було обґрунтовано, поняття «формальності» визначається як фактова передумова в кооперованій нормі діяльності для сторін відносин у певній сфері суспільної діяльності.
Формальності є формою юридичного обов’язку, результат виконання якого є доказом, необхідним для формування доказової бази, яка у підсумку засвідчить достатність доказів, необхідних для прийняття остаточного рішення про дотримання особами, яких це стосується, кооперованої норми діяльності.
Доповідь к.ю.н., доцента О.В. Гороховської було присвячено основним принципам і інститутам міжнародного права Нового часу. Ця тематика є недостатньо дослідженою, але вкрай актуальною – наразі лише окремі дослідники робили спроби класифікувати фактори, необхідні для виникнення міжнародного права.
Запропоновані критерії його появи, а саме – наявність кількох незалежних держав, пов’язаних між собою спільністю культури, вважається лише попередніми умовами появи міжнародного права. До «об’єктивних, фактичних основ міжнародного права» прийнято відносити ті, що не залежать від будь-чиєї волі, а є властивими від природи народам, в яких з’явилось міжнародне право.
Сьогодні основні принципи міжнародного права становлять систему основоположних норм міжнародного права, які регулюють відносини між його суб’єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого та правозастосовчого процесів, дійсності інших міжнародно-правових норм.
Деякі проблемні питання правозастосування чинного кримінального процесуального законодавства в сучасних умовах реформування системи кримінального судочинства окреслив у своїй доповіді к.ю.н., доцент М.І. Леоненко. На думку вченого, незважаючи на те, що було здійснено окремі організаційно-практичні заходи з реорганізації системи правоохоронних органів у цілому невиправдано тривалий час не використовуються можливості послідовності і систематичності у законопроектній роботі щодо вдосконалення практики кримінального переслідування, відсутній єдиний підхід до проблеми реалізації реформи системи правоохоронних органів, хоча її основні напрями були визначені Концепцією реформування кримінальної юстиції України. Головною причиною незавершеності процесу реформування цих органів стала відсутність цілісного системного підходу до здійснення реформи кримінального судочинства.
Доповідь к.ю.н., с.н.с. І.В. Кременовської було підготовлено на основі узагальнення практичних матеріалів вирішення господарських спорів за сприяння та у співавторстві з адвокатом О.А. Святогором:
– Як показує правозахисна практика, стадія виконання рішень господарських судів постає свого роду показником результативності всіх попередніх процесуальних дій і етапів, а тому супроводжується найбільшими складнощами. Так, однією із суттєвих проблем виконання судових рішень у господарських справах є стягування виконавчого збору – ця складова не лише впливає на майновий стан сторін, але і стосується економічних інтересів держави.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавчий збір», у разі, якщо боржник не виконує рішення добровільно і державним виконавцем розпочато процедуру примусового виконання – з боржника стягується 10% додатково до суми, визначеної рішенням в доход бюджету. У випадку, коли рішення суду одразу виконати неможливо (у тому числі з причини відсутності коштів), то виконавчий збір стягується пропорційно до стягнутої суми.
Особливості практичної реалізації цієї норми можна проаналізувати на такому прикладі: припустимо, що за рішенням суду один суб’єкт господарювання має сплатити іншому суму в 100 одиниць (тисяч, мільйонів) грошей. Якщо боржник не має можливості сплатити суму боргу у визначений державним виконавцем термін (який не може перевищувати сім діб), то крім 100 одиниць заборгованості боржник має додатково сплатити ще 10 одиниць своєрідного «штрафу» в доход бюджету. Якщо ж під час виконання рішення державному виконавцеві вдасться стягнути 20 одиниць, то кредитор отримує лише 18, а решта, – 2 одиниці, – надходитиме в доход бюджету (іншими словами, відбувається пропорційний розподіл). Цілком зрозуміло, що такі умови не відповідають інтересам ані боржника, ані кредитора, оскільки обидві сторони однаково зазнають прямих або опосередкованих майнових витрат. Якщо рішення суду не виконується з тих чи інших причин (наприклад, підприємство-боржник припиняє свою діяльність), то нестягнута сума виконавчого збору (не виконана постанова про його стягнення) і не виконане основне рішення «зависають» на безкінечні терміни.
Проаналізовану проблему може бути розв’язано двома шляхами. Перший вбачається у повному скасуванні самого інституту виконавчого збору як не зовсім зрозумілого та поясненого законами логіки і здоровим глуздом «штрафу», другий – у зменшенні максимального та мінімального розмірів суми судового збору. В будь-якому разі, не є доцільним стягувати 10 млн. грн. вже наступного дня за прострочення сплати 100 млн. грн. (якщо їх ніхто не заплатить, адже простіше заплатити хабара в тисячі разів менше в обмін на «забудькуватість»). Так само, не є економічно виправданим у випадках, коли сума залишку боргу становить 100 грн., стягувати 10 грн. виконавчого збору, адже навіть витрати на конверти, марки, тощо перевищуватимуть цю суму. Законодавче запровадження простих у розрахунку та економічно виправданих ставок виконавчого збору (не більше 100 – 1000 грн. у разі невиконання рішень судів на суми в десятки мільйонів гривень) здатне принести більше користі для суб’єктів господарювання та одночасно виключити корупційну складову діяльності державних виконавців, для яких не матиме сенсу приховувати сплату 1000 грн., адже розміри хабарів, традиційно, будуть значно більшими.
Після пленарного засідання, під час дискусії обговорювалися різноманітні питання стосовно практики судів, адвокатської діяльності, державного і недержавного контролю, а також окремі проблеми застосування трудового, екологічного, земельного та цивільного права.
Загалом участь у конференції не тільки залишила позитивне враження, але і дозволила ознайомитися з напрацюваннями вчених, у тому числі в галузі господарського права, а відтак – і налаштуватися на нові орієнтири у напрямі подальшого вдосконалення господарського законодавства. Можна лише щиро подякувати керівництву Класичного приватного університету за бездоганну організацію цього заходу, а всім учасникам – за цікаву дискусію та корисний обмін думками.
Інформацію підготував:
старший науковий співробітник відділу
проблем модернізації господарського права та законодавства
к.ю.н., с.н.с. І.В. Кременовська
Фото: А.В. Шалагінова