28 квітня 2016 р. відбулося чергове засідання вченої ради Інституту.
Було заслухано наукову доповідь к.е.н., доцента, старшого наукового співробітника відділу проблем міжрегіонального співробітництва Луганської філії Еліни Бойченко «Модернізація інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва».
Доповідач наголосила на тому, що метою дослідження є узагальнення наукових результатів, які було отримано під час виконання науково-дослідницької теми за відомчою тематикою «Інфраструктурне забезпечення активізації міжрегіонального співробітництва в Україні». Проведені дослідження дозволили з’ясувати, що модернізація відображає процеси змін і оновлення в технологічному та соціальному розвитку суспільства як у глобальному масштабі, так на рівні кожної країни, галузі й окремого підприємства. Вона супроводжується структурно-технологічними змінами у виробництві, інвестиційній та інноваційній діяльності, інституціональному устрої держави, у змісті економічної політики. У цьому контексті під модернізацією інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва слід розуміти комплекс інноваційних дій з управлінням розвитком інфраструктури міжрегіонального співробітництва задля його активізації. Оцінка стану міжрегіонального співробітництва в України дозволяє констатувати сформованість, переважно, торгових зв’язків як найпростішої форми короткострокового співробітництва.
У багатьох стратегіях регіонального розвитку спостерігається відсутність чітко визначених пріоритетів і домінант у розвитку міжрегіонального співробітництва, не кажучи вже про використання новітніх організаційних форм.
Визначення загальних напрямів модернізації інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва запропоновано здійснити у межах тих сфер, які формують зовнішнє середовище його функціонування: нормативно-правову; організаційну; інформаційно-аналітичну; фінансово-кредитну; кадрову. У цьому контексті модернізація передбачає розробку інноваційних дій для кожної з зазначених сфер міжрегіонального (транскордонного) співробітництва, сукупність яких створює зовнішні умови функціонування регіональної інфраструктури (виробничої та невиробничої).
В результаті дослідження виявлено, що на законодавчому рівні не вирішено остаточно питання державної підтримки міжрегіонального співробітництва, нормативно не визначені функції, права та обов’язки суб’єктів міжрегіонального співробітництва; вимоги до методики розробки проектів і програм співробітництва. Дієвим вирішенням даної проблеми уявляється укладення угод про співробітництво у різних сферах між самими регіонами України. У зв’язку з припиненням дії багатьох документів та проектів після початку військових дій в Донецькій та Луганській областях, авторами розроблено проект угоди про міжрегіональне співробітництво між Донецькою та Луганською областями та іншими регіонами України, який надіслано до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації для апробації.
Модернізація інформаційної інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва, на думку авторів, полягає у створенні міжрегіонального інформаційного осередку при агенціях регіонального розвитку, який є багаторівневою автоматизованою інформаційно-пошуковою експертною системою проблемно-орієнтованих баз даних і інформаційних фондів (ресурсів). Головними функціями інформаційного осередку є: об’єднання і використання регіональних інформаційних ресурсів, інформаційних ресурсів суб’єктів міжрегіональної співпраці; експертний, інформаційно-аналітичний, маркетинговий і консультаційний супровід господарської діяльності суб’єктів міжрегіональної співпраці; сумісні узгоджені дії з надання інформаційних послуг; вільний доступ суб’єктів міжрегіональної співпраці до інформаційних ресурсів осередку; забезпечення конфіденційності інформації. Комплекс послуг Міжрегіонального інформаційного осередку охоплює три основні групи: інформаційні й аналітичні послуги (збирання, накопичення, обробка даних про виробників та основних споживачів товарів і послуг, утримувачів матеріальних і фінансових ресурсів; оперативне надання замовникові необхідної інформації); мережеві послуги (підбір інформації з бази даних по запитах); додаткові послуги (передача і прийом факсимільних повідомлень, надання мережевих ресурсів для обміну інформацією, проведення електронних або поштових опитів).
З метою визначення найбільш сприятливих організаційних форм міжрегіонального (транскордонного) співробітництва розроблено процедуру обґрунтування вибору форм міжрегіонального (транскордонного) співробітництва. Обґрунтовано, що перспективною організаційно-правовою формою співпраці, яка відкриває нові можливості для розширення міжрегіонального співробітництва, є кластерне об’єднання підприємств (група підприємств) – договірне об’єднання двох та більше фізичних чи юридичних осіб з метою сприяння або розвитку економічної діяльності його членів та/або отримання прибутку кожним з них/групою. До Податкового кодексу України запропоновано відповідні зміни, в яких визначено ознаки таких формальних утворень, враховуючи можливості їх широкої співпраці з громадськими організаціями.
В результаті дослідження розроблені заходи, що стосуються модернізації інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва. Визначено алгоритм моніторингу інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва, виявлено, що дієвим інструментом модернізації є Програми моніторингу інфраструктури міжрегіонального (транскордонного) співробітництва; запропоновані основні складові Програми моніторингу. Сформульовані рекомендації щодо діяльності регіональних відділень асоціацій органів місцевого самоврядування, пропозиції які доцільно відобразити у Типовому положенні про агенцію регіонального розвитку.
На наукову доповідь подано рецензії професора кафедри економіки Київського національного університету культури і мистецтв Міністерства культури України, д.е.н., доцента Кудріної О.Ю., старшого наукового співробітника відділу форм господарювання ННЦ «Інституту аграрної економіки» НААН, к.е.н. Ільїна В.Ю., якими загалом позитивно оцінено проведене дослідження.
За підсумками обговорення наукової доповіді авторам було рекомендовано підготувати аналітичну записку і надіслати її на адресу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб; Донецької обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації
Вчений секретар вченої ради, к.ю.н., с.н.с. Наталія Єремєєва виступила з інформацією про затвердження Положення про голову, заступника голови, вченого секретаря вченої ради інституту.
Необхідність прийняття Положення, яке пропонується до розгляду, обумовлена тим, що на минулому засіданні вчена рада інституту, скориставшись правом, наданим ч.2 ст.10 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», обрала голову, двох заступників та вченого секретаря ради. Вказаною нормою передбачено можливість розмежування функцій керівника наукової установи, його заступників та голови вченої ради, його заступників; вченого секретаря установи та вченого секретаря вченої ради. Разом з тим, вказання Закону щодо прав і обов’язків зазначених осіб мають надто загальний характер, вирішення цього питання залишено на розсуд самої ради. Метою ухвалення Положення є визначення порядку обрання, прав та обов’язків голови, заступників голови та вченого секретаря вченої ради інституту; розмежуванні обов’язків вченого секретаря установи і вченого секретаря ради.
Під час підготовки проекту Положення було прийнято до уваги те, що відповідно до Закону голова, його заступники та вчений секретар ради не є посадами наукових працівників (ч. 1 ст. 31), здійснення ними діяльності залежить лише від рішення членів ради. Їх функція – організація роботи Вченої ради як колегіального органу управління, перш за все, підготовка до розгляду необхідних матеріалів та забезпечення розгляду питань, віднесених Законом до компетенції ради (ч. 3 ст. 10). З огляду на наведене, голова вченої ради планує і контролює її роботу, проводить засідання ради, організує діяльність ради під час засідань: керує ходом засідання, забезпечуючи дотримання вимог Закону, керівних документів Президії Національної академії наук України, Статуту інституту, дотримання послідовності, порядку, повноти розгляду питань відповідно до порядку денного. Заступник голови вченої ради здійснює функції голови у разі його відсутності; виконує доручення голови щодо організації роботи, виконання рішень вченої ради. Заступник голови вченої ради, що діє за дорученням голови вченої ради, в частині організації роботи ради і виконання прийнятих нею рішень користується правами голови вченої ради. Вчений секретар вченої ради здійснює організаційне забезпечення роботи вченої ради, організовує підготовку до розгляду та контроль за своєчасним поданням необхідних матеріалів, перевірку їх оформлення відповідно до встановлених вимог, здійснює контроль за виконанням ухвалених радою рішень. Вчений секретар наукової установи здійснює організаційне забезпечення наукової роботи установи в цілому, його права і обов’язки визначені Законом, Статутом інституту, та не регламентуються Положенням, проект якого запропонований до розгляду.
З інформацією про основні заходи щодо підготовки до проведення Всеукраїнського фестивалю науки (19 – 21 травня 2016 р.) виступила вчений секретар Інституту, к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська.
На виконання Указу Президента України від 16 травня 2008 р. № 444/2008 «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери», з метою популяризації досягнень науки, залучення молоді до наукових досліджень, піднесення авторитету і престижу науки в українському суспільстві Національної академією наук України заплановано проведення Х Всеукраїнського фестивалю науки 19-21 травня 2016 року (Постанова Президії Національної академії наук України від 17 лютого 2016 р. № 42 «Про проведення X Всеукраїнського фестивалю науки»). Національна академія наук України у 2007 р. стала засновником Всеукраїнського фестивалю як масштабного загальнодержавного проекту з популяризації науки в суспільстві. Окрім НАН України організаторами фестивалю виступають Міністерство освіти і науки, Міністерство молоді та спорту спільно з національними галузевими академіями наук України. В рамках фестивалю передбачено проведення днів відкритих дверей в академічних установах і вузах, виступів провідних вчених, засідань круглих столів, презентацій інноваційних розробок і т. ін.
У межах Х Всеукраїнського фестивалю науки інститутом заплановано проведення низки заходів. Так, 10 – 19 травня 2016 року відбудеться Шістнадцята міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Економіко-правові дослідження в ХХI столітті: господарсько-правові засоби відновлення економіки Донбасу (з юридичною та економічною секціями)». Метою проведення конференції є комплексне, всебічне дослідження питань відновлення економіки Донбасу, економіко-правових наслідків бойових дій на Сході України, визнання пріоритетів та механізмів правового забезпечення подолання таких наслідків та можливих способів інтеграції окупованих окремих регіонів Донецької та Луганської області в правове та економічне середовище України.
19 – 22 травня Спільно з Люксембурзьким Центром дослідження європейських реформ проводиться Міжнародна науково-практична конференція «Економіка & Право», головним завданням якої є об’єднання творчих зусиль представників різних академічних дисциплін і галузей права. У фокусі уваги конференції широкий спектр питань від економіко-правових аспектів посткризового до економічних та правових аспектів підвищення енергоефективності та забезпечення енергетичної безпеки в сучасних умовах.
19 травня передбачено проведення семінару молодих вчених на тему «Господарський кодекс України – шлях до європейських правових традицій»; 19-20 травня – виставки наукових видань інституту. Відбудеться підбиття підсумків конкурсу наукових робіт аспірантів і молодих вчених, проведення якого було оголошено за наказом директора Інституту від 15.03.2016 р. № 11-А «Про проведення IІ Загальноінститутського конкурсу наукових робіт».
На 20-22 травня запланований виступ співробітників Луганської філії інституту Інни Заблодської та Юлії Рогозян з доповідями на міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне співробітництво: ключові ідей та перспективи» (Чернівці (Україна) – Сучава (Румунія).
Науковий співробітник Луганської філії к.е.н., с.н.с. Світлана Гречана розповіла про участь у розширеному засіданні Науково – видавничої ради НАН України та круглому столі «Як розвивати науковий журнал з допомогою Web of Science».
У межах розширеного засіданні Науково-видавничої ради НАН України відбувся круглий стіл «Як розвивати науковий журнал з допомогою Web of Science». На засіданні розглядалися питання відбору наукових періодичних видань у Web of Science, особливості нового індексу цитування ESCI (Emerging Sources Citation Index). Зроблено стислий огляд значення цитування та процесу відбору журналів. Окрема увага приділялася порядку відбору журналів для флагманських індексів наукового цитування (SCIE – індексу наукового цитування природничих та точних наук, SSCI – суспільних наук, AHCI – гуманітарних наук та мистецтва). Висвітлено роль, переваги та порядок індексації журналу у ESCI. Слід зауважити, що заходи, які мають вживатися для включення видання у Web of Science та Core Collection потребують докорінної зміни стандартів редакційної політики. Так, до редакційної колегії мають входити науковці, цитовані у зазначених наукометричних базах; не менш половини авторів, що друкуються, також мають цитуватися у Web of Science. Підвищуються вимоги до видавничої етики: матеріали, що надаються до друку, обов’язково перевіряються на плагіат, самоцитування. Видання має відповідати певним технічно-організаційним умовам: у системі Web of Science враховується наявність електронної версії та сайту видання англійською мовою, дотримання графіку випусків. Для включення видання у Web of Science та Core Collection не менш як три випуски мають відповідати зазначеним вимогам.
На засіданні вченої ради також було затверджено теми дисертаційних робіт і розглянуто низку інших питань організаційного характеру.
