У виданні “Юридична газета” опубліковано коментар до останніх змін, які було внесено до законодавства у сфері державних закупівель. Свої висновки спеціально для “Юридичної газети” надала провідний юрист Інституту економіко-правових досліджень НАН України Веста Малолітнева.
15 вересня Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції”. Згідно з даними Державної служби статистики України обсяги державних закупівель за укладеними договорами про закупівлі у 2014 р. становили 113 млрд грн., що становить значні закупівельні можливості як для вітчизянних, так і зарубіжних постачальників. Наразі Україна знаходиться у двох інтеграційних процесах у сфері державних закупівель. Так, Україною підписано та ратифіковано Угоду про асоціацію з ЄС, один з розділів якої присвячений державним закупівлям. Крім того, на даний момент Україна знаходиться на завершальній стадії переговорів з приєднання до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі. Основними вимогами двох зазначених угод виступають приведення українського законодавства з державних закупівель до вимог ЄС та СОТ у зазначених сферах та лібералізація ринку державних закупівель. Першим кроком на цьому шляху виступило прийняття у квітні 2014 р. нового Закону України “Про здійснення державних закупівель”. Наразі процес приведення законодавства у сфері державних закупівель відповідно до взятих Україною міжнародних зобов’язань протягом встановлених строків активно продовжується, що підтверджується прийняттям 15 вересня Верховною Радою України Закону “Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції”. Отже, слід провести короткий огляд та роз’яснення таких змін.
По-перше, прийнятим Законом значно спрощуються умови участі в державних закупівлях для бізнесу. Найбільшою перешкодою та тягарем для підприємств-учасників виступала необхідність додатково до своєї пропозиції збирати та подавати ряд довідок для доведення своєї відповідності встановленим замовником вимогам, за відсутності яких замовник відхиляв пропозицію учасника. Зокрема, всі учасники, які мали наміри взяти участь у закупівлях, повинні були надати довідку про відсутність банкрутства; про відсутність у службової особи підприємства-учасника, яку уповноважено представляти інтереси учасника під час проведення закупівлі, не знятої або не погашеної судимості за злочин, вчинений з корисливих мотивів; про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів та ін. Всі ці довідки, кожна з яких має не тільки свій обмежений строк дії, але й строк для їхнього отримання, мали подавати всі підприємства, які вирішили взяти участь у закупівлях, не залежно від того, чи стануть вони переможцями, чи ні. Прийнятим Законом зазначені довідки має подавати лише переможець закупівлі. А при подачі пропозиції учасники надають інформацію про відсутність зазначених підстав у довільній формі. Крім того, головним нововведенням Закону слід вважати положення, згідно з яким замовник не вимагає від учасника інформацію, що міститься в єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Наприклад, на сьогодні Міністерством юстиції України згідно з наказом від 27.03.2015 р. № 441/5 вже надано можливість отримувати відомості з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, електронним шляхом. Вказане має значно полегшити як участь підприємств у державних закупівлях, так і роботу замовників, які, зазвичай, мають справу з паперовими “горами” пропозицій на декілька сотень сторінок.
Внесення вказаних змін обумовлюється, по-перше, необхіднстю спрощення участі у державних закупівлях для бізнесу, який на даний момент вважає сферу державних закупівель через значну зарегульованість та корупційну складову непривабливою. По-друге, такий порядок відповідає положенням нових Директив ЄС про державні закупівлі, згідно з якими лише переможець має надавати документи, що підтверджують його відповідність вимогам замовника. Крім того, Директивами ЄС про державні закупівлі передбачено, що на етапі подачі пропозиції учасник буде самостійно підтверджувати свою відповідність кваліфікаційним вимогам шляхом подання єдиного документу (European Single Procurement Document), типову форму якого має розробити Європейська комісія. У такому документі учасник зазначає, що він відповідає необхідним критеріям і протягом встановленого строку матиме можливість подати всі необхідні документи для того, щоб підтвердити свою спроможність виконати договір про закупівлю. Одна з переваг такого документу полягає в тому, що у ньому учасник може вказати електронні адреси відповідних баз даних, доступ до яких є вільним, і де міститься інформація про нього. У цьому разі замовник має обов’язок самостійно перевірити відповідну інформацію. Згідно з Директивою ЄС про державні закупівлі замовник, не зважаючи на подання учасником єдиного документу, має право у будь-який час витребувати в учасника всі або частину необхідних документів для забезпечення належного проведення закупівлі. Втім, не зважаючи на зазначене положення, замовник не може вимагати від учасника подання документів або довідок, якщо він має вільний та безкоштовний доступ до відповідних національних баз даний, де така інформація міститься. Учасник може використати єдиний документ, де він він підтверджує свою відповідність певним вимогам, повторно за умови зазначення у ньому, що дані про нього залишаються незмінними.
Можна припустити, що саме вказаними положеннями Директив ЄС з державних закупівель обумовлюються і внесені зміни до Закону України “Про здійснення державних закупівель”, якими передбачено видачу єдиного документу, що підтверджує відповідність учасника визначеним замовником вимогам. Порядок його видачі буде встановлюватись Кабінетом Міністрів України.
При цьому учасники повинні мати на увазі, що на даний момент документи про підтвердження своєї відповідності саме кваліфікаційним критеріям, зокрема таким як наявність обладнання, працівників, досвіду виконання аналогічних договорів, фінансової спроможності, мають подавати всі підприємства разом зі своєю пропозицією.
По-друге, законопроектом передбачено окремий строк для подання пропозицій конкурсних торгів у разі, якщо сума закупівлі перевищує порогові показники, тобто числові показників, при досягненні яких замовник зобов’язаний проводити закупівельні процедури: для товарів і послуг – 133 тис євро, для робіт – 5,15 млн євро (оголошення про такі закупівлі обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України англійською мовою). Такий строк не може бути меншим ніж 40 днів, що обумовлено приведенням вітчизняного законодавства до вимог ЄС та СОТ і забезпечує необхідний час для підготовки пропозицій іноземними постачальниками. Загальний строк для подання пропозицій конкурсних торгів залишається без змін – не менше ніж 20 робочих днів. Згідно з Директивою ЄС про державні закупівлі мінімальний строк для подачі пропозицій у конкурсних закупівельних процедурах має становити 35 днів з моменту розміщення оголошення про таку закупівлю. Відповідно до Угоди СОТ з державних закупівель такий строк становить 40 днів. Встановлення більш тривалих строків для підготовки пропозицій учасниками для участі у закупівлях, які перевищують саме зазначені порогові показники, обумовлено, по-перше, тим, що, як правило, іноземні підприємці цікавляться зарубіжними закупівлями великої вартості, а, по-друге, такі числові показники встановлені в Угоді про асоціацію з ЄС і будуть застосовуватись у відносинах між Україною та ЄС під час здійснення державних закупівель. Отже, розглянуті зміни щодо більших строків для подання пропозицій спрямовані на спрощення доступу до ринку державних закупівель України саме зарубіжних постачальників.
Певні зміни, внесення яких обумовлено приведенням законодавства України у відповідність до вимог ЄС, торкнулися і Закону України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності”, зокрема особливостей надання суб’єктам господарювання спеціальних та ексклюзивних прав, які обмежують провадження діяльності у сферах, визначених вказаним Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених Законом сферах. Згідно із внесеними змінами права що були надані, зокрема за результатами конкурсів (тендерів), під час проведення яких передбачалося оприлюднення інформації про їх проведення, та якщо надання цих прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв, не вважаються спеціальними або ексклюзивними. Таке положення майже дослівно відповідає ст. 4 Директиви ЄС у комунальному секторі економіки.
У найближчому часі слід очікувати нову хвилю реформування законодавства у сфері здійснення державних закупівель, більшість з яких також обумовлена необхідністю приведення нормативно-правових актів України з державних закупівель у відповідність до міжнародних вимог у цій сфері. Наразі проводиться робота над проектом нового Закону України з новою назвою “Про публічні закупівлі”, яким передбачатиметься перехід всіх закупівель у електронну систему, запровадження централізованих державних закупівель, які активно дійснюються у країнах ЄС, зміни у закупівельних процедурах та ряд інших нововведень.