У листопаді 2017 р. Україну чекає проходження третього огляду внутрішньої ситуації у рамках Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людини.
Універсальний періодичний огляд (далі – УПО) – це механізм огляду інформації щодо дотримання прав людини у всіх країнах-членах ООН, що входить до структури Ради з прав людини. У рамках УПО кожна держава інформує про виконання своїх зобов’язань у галузі прав людини та щодо вжитих нею заходів з метою поліпшення ситуації в цій сфері. Такий огляд здійснюється кожні чотири роки та є ключовим кроком у забезпеченні відповідальності та підзвітності країни щодо підтримки та захисту прав громадян.
У зв’язку із цим 29 вересня 2017 р. Фундацією Будинків Прав людини та Центром інформації про права людини, за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії, було проведено навчальний семінар, присвячений інструментам, які надають можливість громадянському суспільству формально та неформально долучатися та впливати на процес огляду.
Зважаючи на активізацію роботи Інституту щодо сприяння вдосконаленню економіко-правового регулювання розвитку економічних відносин в Україні на засадах верховенства права, прав людини та соціальної відповідальності суб’єктів господарювання у контексті євроінтеграційних і глобалізаційних процесів (в тому числі через створення (2017 р.) та функціонування Центру перспективних досліджень і співробітництва з прав людини у сфері економіки), відповідні процеси є необхідними для вивчення, з метою чого даний захід мала можливість відвідати і співробітниця Інституту Анастасія Токунова.
На заході виступили Радник ПРООН з питань демократичного врядування, керівник відділу стратегічного розвитку Маркус Бранд; представник Human Rights House Foundation в Женеві з питань міжнародної адвокації Метью Джонс (ключовий доповідач), голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
Протягом заходу було розглянуто три теми. По-перше, був проведений огляд процесів УПО, трендів та інновацій, можливостей для громадянського суспільства брати участь у цьому процесі на різних рівнях як усередині країни, так і на міжнародному рівні. По-друге, увагу було присвячено включенню УПО України у довгострокову стратегію захисту прав людини. Наостаннє, було проаналізовано досвід використання УПО для захисту та заохочення дотримання прав людини в Україні.
Акцент у всіх доповідях робився на практичний бік ведення відповідної діяльності; спікери намагалися сформулювати своєрідні «дорожні карти». Наприклад, під час розгляду участі громадянського суспільства в УПО весь процес було поділено на низку етапів, щодо кожного з яких надавалися практичні поради.
Зокрема, під час Етапу 1 «Підготовка до огляду» було запропоновано: вивчення правил і процедурних тонкощів механізму УПО; створення коаліцій, із включенням зацікавлених сторін; налагодження зв’язків із національними правозахисними організаціями; врахування вимог, що пред’являються до доповідей; позиціонування відкритості та якості консультацій як одного із критеріїв успішності проходження державою УПО; використання періоду після проходження остаточного строку подання альтернативних доповідей для доопрацювання матеріалів та завершення заходів; здійснення роботи з дипломатичними представництвами; використання інструментів впливу; співробітництво з організаціями, які мають статус при Економічній і соціальній раді ООН. Проведення Етапу 2 «Інтерактивний діалог і отримання рекомендацій», за думкою доповідачів, буде більш ефективним з використанням стендових презентацій, «бесід у коридорах», інтерактивного діалогу як масштабного інформаційного приводу. Етап 3 «Між інтерактивним діалогом і пленарним засіданням Ради з прав людини; прийняття рекомендацій» має супроводжуватися: найшвидшим перекладом рекомендацій; створенням умов для їх прийняття; розширенням співробітництва с суб’єктами, зазначеними в Етапі 1; використання пленарного засідання Ради як інформаційного приводу тощо. Етап 4 «Реалізація рекомендацій, моніторинг та оцінка прогресу їх виконання» має передбачати просунення ідеї створення інституційного механізму для реалізації рекомендацій УПО та підготовчу роботу до наступного циклу огляду.
На воркшопі були присутні значна кількість правозахисників, які спеціалізуються на різних галузях права, громадських активістів, представників міжнародних організацій тощо, які жваво обговорювали отримані знання під час перерви. Спікери залишили свої контакти на випадок виникнення в учасників питань пізніше. Цінність подібних заходів не лише в проведенні інформування громадськості, але й у створенні передумов для побудови сильного громадянського суспільства, яке на сьогодні настільки необхідне Україні.