Формування нової економіки Донбасу, орієнтованої на експорт та підтримку малого й середнього бізнесу

26-28 травня цього року в містах Святогірськ та Краматорськ Донецької області відбувалася Міжнародна бізнес-конференція «Формування нової економіки Донбасу: орієнтованої на експорт та підтримку малого й середнього бізнесу», яку не оминули увагою і співробітники Інституту.

Ключовими організаторами заходу були працівники Програми розвитку ООН (далі ПРООН) та Торгово-промислової палати (далі ТПП) Донецької області.

Серед спікерів були як представники вітчизняного бізнесу (у тому числі бізнес-асоціацій), науки, громадських організацій, так і зарубіжні спеціалісти, співробітники та експерти міжнародних організацій. Особливістю цієї конференції був мінімум привітальних та загальних речей і, напевно, максимум практичних аспектів, які можливо було встигнути за виділений час.

Захід був надзвичайно насиченим інформативно, тому в даній новині буде окреслено виступи лише тих учасників, ідеї яких викликали найактивніше обговорення, та основні висновки конференції

Пан Павло Жебрівський

Пан Павло Жебрівський

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський зазначив, що питому вагу в Донецькій області складає крупний бізнес; малий та середній представлений недостатньо, що являє собою істотну проблему. Тому питанню розвитку невеликого підприємництва, а також – вихованню почуття «власника» останнім чином приділяється особлива увага. Були перелічені й конкретні заходи досягнення даної мети. Наприклад, на сьогодні на компенсацію відсотків за кредитами для малих і середніх підприємств в Донецькій області виділено 100 млн грн; наразі розпочато активність щодо отримання підприємцями навичок та компетенцій для виходу на зовнішні ринки тощо.

Разом із тим була відзначена пасивність підприємців. Так, на компенсацію відсотків за кредитами на сьогодні подано лише 5 заявок; представники бізнесу важко впроваджують на виробництві інноваційну складову та іноді є неактивними навіть у розвитку власної справи за наявних можливостей.

Пан Юрій Гарбуз

Пан Юрій Гарбуз

Цей виступ було підтримано та розвинуто Юрієм Гарбузом – Головою Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. Він також розповів, які саме кроки для створення комфортного бізнес-середовища для малого та середнього бізнесу (далі МСБ) здійснюються на Луганщині, а також поділився прикладами практики співробітництва із грантодавцями, із зазначенням сильних та слабких сторін такої співпраці.

Пані Блерта Чела

Пані Блерта Чела

Заступник Директора ПРООН Блерта Чела розповіла про можливі способи поліпшення інвестиційного клімату в регіоні, визначила напрями налагодження  взаємозв’язку між владними органами та громадою, окреслила можливості щодо отримання допомоги від міжнародних організацій, підкреслила необхідність об’єднання підприємців у мережі та бізнес-асоціації. Окремо доповідачка позитивно відзначила новостворену Стратегію розвитку Донецької області до 2020 р. (нагадаємо, що одним із чотирьох експертів ПРООН з розробки даного програмного документу була заступник директора ІЕПД Інна Заблоцька).

Пані Ельвіра Севост’яненко

Пані Ельвіра Севост’яненко

Голова Донецької ТПП Ельвіра Севост’яненко у виступі зробила наголос на тому, що системні зміни не можуть і не мають приходити ззовні і що ми самі маємо взяти на себе відповідальність за цей процес, активно впливаючи на владні рішення та власні кроки.

Також вона розповіла про низку можливостей, які на сьогодні пропонує ТПП, зокрема, щодо допомоги щодо виходу на зовнішні ринки, освітні, консультаційні, експертні можливості тощо.

Пан Павло Шеремета

Пан Павло Шеремета

Екс-міністр економіки України (який, до речі, виступав не лише в якості доповідача, а й фасілітатора однієї із секцій) Павло Шеремета докладно розглянув питання публічних закупівель та можливостей щодо участі в них для суб’єктів МСБ.

Пан Ігор Бураковський

Пан Ігор Бураковський

Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський стисло виклав результати проведеного його інституцією дослідження сфери зовнішньої торгівлі України, адаптуючи під час виступу відповідні пропозиції для східного регіону.

Пан Олег Мирошниченко

Пан Олег Мирошниченко

Змістовним став виступ фахівця з питань експорту Олега Мирошниченка. Зокрема, він не лише зазначив низку бар’єрів для малих та середніх підприємств (далі МСП) при виході на зовнішні ринки, але й запропонував авторський алгоритм їх подолання.

Багато уваги на заході було приділено зарубіжному досвіду вирішення питань, яким було присвячено конференцію. Зокрема, докладно було розглянуто практику Чехії та Польщі в галузі пожвавлення експорту, особливо стосовно МСП.

Сутність доповідей та висновків доповідачів (Ангела Бочі (Міжнародний центр перспективних досліджень), Іван Лукаш (Стамбульський регіональний офіс ПРООН), Франтішек Масопуст, Оксана Антоненко (Czesh Trade), Олег Дубіш (Польсько-Українська Господарська Палата), Тадеуш Намединські (Польська ТПП)) полягала в розповідях про позитивний досвід цих країн та способи імплементації його в Україні.

Пані Ангела Бочі

Пані Ангела Бочі

Пані Оксана Антоненко

Пані Оксана Антоненко

Пан Іван Лукаш

Пан Іван Лукаш

Пан Олег Дубіш

Пан Олег Дубіш

Пан Тадеуш Намединські

Пан Тадеуш Намединські

Зокрема, було зазначено, що польська система просування продукції за кордон полягає в такій системі заходів:

1) просування бренду «Polska» – ідеї започаткування спільного маркування для експортної продукції. Це охоплює багато заходів, включаючи культурні та фестивалі, бізнес-конференції, виставки, появу в зарубіжних ЗМІ. Просування бренду координується кількома міністерствами та іншими установами (у тому числі МЗС, Міністерством спорту і туризму, Міністерством культури і національної спадщини, Міністерством фінансів, Міністерством економіки), і провідну роль в цьому процесі має міжінституційний орган, який називається Рада з промоції Польщі;

2) створенні системи, яка дозволяє розширювати інформацію про польську продукцію на зовнішніх ринках – Польського агентства інформації та іноземних інвестицій із власною мережею;.

3) застосуванні фінансових інструментів для підвищення експорту. Так, фінансуються стенди Польщі на торгових ярмарках, програмах обміну, виставках, відбувається координація з фондами ЄС щодо покращення іміджу країни на іноземних ринках.

Система заходів з просування чеської продукції за кордон включає такі заходи:

1) створення певної системи органів просування. Так, чеське агентство з просування експорту є офіційним контактним партнером для тих іноземних компаній, які шукають кваліфікованих постачальників чеської продукції, постачальників послуг та інвесторів. Воно працює по всьому світі через 47 іноземних представників, надає практичну допомогу, інформаційні та консультаційні послуги чеським експортерам за кордоном.

2) заснування Експортної гарантійної і страхової корпорації, Чеського експортного банку;

3) формування ефективної експортної стратегії.

Імплементувати позитивні надбання було запропоновано шляхом:

1) розробки державної експортної стратегії як системного документу з просування експорту на іноземні ринки;

2) проведення інституційних змін, зокрема, створення спеціалізованого державного органу, на який покладатимуться функції просування українського експорту та підтримки вітчизняних експортерів, розповсюдження у міжнародному інформаційному просторі інформації щодо співпраці з українським бізнесом. Важливо, щоб таке нове агентство охоплювало всі інструменти, пов’язані з просуванням експорту, і пропонувало вирішення проблеми просування експорту для підприємств за принципом «єдиного вікна»; покращення комунікації між міністерствами, дипломатичними представництвами, експортерами та впровадження автоматизації в процесі співпраці між залученими органами.

3) обрання провідних галузей, продукція та послуги яких будуть брендуватися та просуватися за новим зразком «Продукти України». Наприклад, у Польщі до програми брендування знаком «Polska» обрано 15 галузей, серед яких, зокрема, косметична, фармацевтична, меблева промисловість, виробництво яхт і човнів тощо. У рамках кампанії «Продукти України» доповідачами вбачається, що необхідною є низка публікацій у закордонній пресі за тематикою «Українські фірми і продукти», а також проведення економічних форумів;

4) організаційну підтримку участі вітчизняних підприємств у міжнародних виставках, ярмарках та інших заходах для презентації продукції та обміну досвідом;

5) посилення співпраці посольств з місцевими органами влади, сприяння налагодженню контактів з місцевими підприємствами, що надають інформацію про ринок, виставки, ярмарки тощо;

6) залучення місцевих експертів, які будуть підтримувати українські фірми на конкретному ринку. Такі працівники, як правило, чудово знають місцевий ринок і мають міцні контакти з місцевим бізнесом;

7) географічна диверсифікація рекламної активності, зокрема, на ринки Азії та Африки, а не тільки Європи, для того щоб звести до мінімуму ризик залежності в одному напрямку;

8) фінансові стимули, які мають полягати в залученні міжнародної донорської допомоги до модернізації підприємств, розвитку пріоритетних галузей та сприянні передачі технологій, фінансуванні участі українських підприємців у міжнародних виставках, ярмарках та інших заходах для презентації продукції та обміну досвідом, стимулюванні банків до фінансування українського експорту, забезпеченні надання експортних кредитів та страхування їх за досвідом Польщі.

Пан Ільдар Газізуллін

Пан Ільдар Газізуллін

Актуальним став виступ співробітника ПРООН Ільдара Газізулліна. Він презентував результати дослідження, присвяченого подоланню бар’єрів для розвитку бізнесу в Донецькій та Луганській областях.

В цілому було підсумовано, що проблеми, пов’язані з МСП, можна поділити на три групи, що характеризують сучасний стан розвитку цього сектору.

1) Несприятливі умови функціонування МСП:

– несприятливе інвестиційне та підприємницьке середовище;

– слабкий захист прав власності та конкуренції;

– обмеженість доступу суб’єктів МСП до фінансових, майнових, природних ресурсів;

– обмежений доступ МСП на зовнішні ринки;

– фізичне руйнування значної кількості об’єктів інфраструктури, спричинене проведенням АТО, недостатній розвиток об’єктів інфраструктури;

– відсутність системи розвитку підприємницької компетенції та навичок.

2) Низька здатність держави ефективно формувати та реалізовувати політику у сфері МСП:

– нерозвиненість інститутів державної підтримки МСП на центральному та місцевому рівнях;

– недостатнє реагування органів державної влади на потреби МСП;

– недосконалість методологічних і статистичних засобів аналізу сектору МСП;

 – обмежений доступ до участі в державних закупівлях.

3) Внутрішні проблеми сектору МСП:

– низька конкурентоспроможність МСП;

– велика частка МСП, які виробляють продукцію з низькою доданою вартістю;

– високий рівень тінізації підприємницької діяльності.

Було зазначено, що для вирішення поставлених проблем необхідна і координація зусиль органів державної влади всіх рівнів, і активне залучення об’єднань підприємців, міжнародних програм технічної допомоги. Їхні зусилля повинні бути спрямовані на досягнення таких цілей:

1) Створення кращих умов для ведення бізнесу в Україні в цілому та на Донбасі зокрема:

– позиціонування підприємництва як основи економічного розвитку українського суспільства;

– проведення реформи дерегуляції;

– створення конкурентного середовища, в якому забезпечено рівні можливості для всіх учасників ринку;

– забезпечення доступу суб’єктів МСП до фінансових, майнових, природних ресурсів;

– ліквідація бар’єрів виходу МСП на зовнішні ринки;

– удосконалення роботи реєстраційних центрів і дозвільних офісів;

– зменшення кількості адміністративних та регуляторних актів і процедур у сфері підприємницької діяльності;

– підтримка ініціатив у сфері започаткування бізнесу, зокрема підтримка становлення соціального підприємництва в регіоні;

– створення регіональної інституційної платформи для діалогу між представниками банків, бізнес-асоціацій та бізнесу щодо покращення доступу МСП до кредитних ресурсів і фінансових послуг;

– створення в регіоні фонду підтримки МСП з метою компенсації визначеної величини відсоткової ставки за кредитами комерційних банків;

– промоція регіонального бізнесу і торгівлі, зокрема розповсюдження маркетингової та рекламної інформації, навчальних посібників серед представників МСП та бажаючих розпочати власну справу, особливо у віддалених містах і селах регіону, організація промоції малих і середніх підприємств Донбасу за допомогою підтримки проведення регіональних виставок, форумів тощо;

– удосконалення контрольно-перевірочної діяльності задля зменшення тиску на малі та середні підприємства, що приведе до зменшення втрат бізнесу при проведенні перевірок його діяльності чиновниками та зменшення можливостей для проявів корупції.

2) Побудова інституційної спроможності держави ефективно формувати та реалізовувати політику розвитку підприємництва:

– розбудова і вдосконалення діяльності інституціональної інфраструктури з підтримки підприємництва, зокрема покращення інформування підприємців, розвиток і поліпшення послуг для бізнесу, вдосконалення фізичної інфраструктури для розвитку бізнесу;

– можливості навчання підприємництву, що відкриті впродовж усього життя, компетенція «підприємливість», інтегрована в освітні програми;

– забезпечення конструктивного діалогу органів державної влади з МСП;

– підвищення рівня статистичної та аналітичної обізнаності органів місцевої влади щодо сектору МСП;

– удосконалення процедури державних закупівель за допомогою їхнього спрощення, кращого інформування бізнес-спільноти з метою збільшення шансів підприємств МСП отримати державні замовлення;

– підвищення якості знань, навичок, компетенції керівників і спеціалістів у сфері МСП, зокрема розробка і реалізація програм за рахунок місцевих бюджетів у сфері підвищення кваліфікації кадрів малих і середніх підприємств з найбільш актуальних для збереження і розвитку бізнесу питань, особливо в малих містах і районах області;

– розробка і реалізація програм, які полегшують доступ малого і середнього підприємництва до консультаційних і тренінгових послуг, створення системи обміну досвідом з іноземними партнерами та освітніми програмами з метою сприяння підвищенню кваліфікації та розвитку персоналу;

– підтримка програм стажування за кордоном для представників МСП.

3) Сприяння внутрішньому розвитку сектору МСП:

– підвищення конкурентоспроможності українського МСП;

– зростання рівня доданої вартості, що генерує МСП.

В цілому конференцію умовно можна поділити на три блоки.

Перший був присвячений тому, де ми є зараз в системі координат тих питань, яким було присвячено захід.

Другий – тому, де ми хочемо бути (в даному блоці було розглянуто найбільше зарубіжної практики та заслухано найбільше іноземних спікерів).

Третя частина стосувалася того, як дістатися з першої точки до другої, і якщо хоча б частину тих рекомендацій, які були викладені протягом конференції, буде втілено в життя, існує реальна можливість підійти до цієї мети.

Пан Мустафа Саіт-Аметов

Пан Мустафа Саіт-Аметов

Також хотілося б згадати слова одного із доповідачів – Мустафи Саіт-Аметова, керівника проекту «Економічне та соціальне відновлення Донбасу», які пролунали на заході: «Немає необхідності змінювати ландшафт навколо людей. Змініть людей, і вони самі змінять оточуючий світ».