З 14 – 18 серпня у місті Трускавець (Львівщина) тривала робота літньої школи «Внутрішнє переміщення в Україні: навчання задля пошуку спільних рішень». Захід було організовано проектом Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» спільно з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Основною його метою визначено об’єднання зусиль всіх учасників на шляху до вирішення проблем, які виникають у зв’язку з внутрішнім переміщенням в Україні.
Учасниками школи стали 79 осіб. Це представники урядових та державних організацій, а також громадського сектору, які опікуються різними аспектами забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб в Україні. Серед тренерів та лекторів школи – вітчизняні та європейські експерти. Представниками від Інституту економіко-правових досліджень НАН України були директор – чл.- кор. НАПрН України Володимир Устименко та старший науковий співробітник відділу – Тетяна Гудіма.
Міжнародні експерти ділилися досвідом, який може стати в нагоді Україні. Адже на сьогодні вона також долає наслідки внутрішнього переміщення, спричиненого конфліктом на Сході країни.
Експерт з питань внутрішнього переміщення Массімо Моратті (Сербія) виступив з доповіддю про можливості попередження конфліктів між ВПО та приймаючими громадами. Про досвід Балкан у цьому зв’язку розповіла експерт Ради Європи з питань внутрішнього переміщення Меліса Віцович. Заходи Грузії щодо подолання наслідків внутрішнього переміщення представила професорка Факультету права Університету Екс-Марсель Елен Тігруджа.
Також представники влади, громадських організацій взяли участь в панельній дискусії щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб у національному законодавстві. На думку Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша необхідно забезпечити інклюзивність влади, громадськості, експертного та наукового середовища у вирішенні проблем внутрішнього переміщення.
«Внутрішньо переміщені особи, які перетинають лінію зіткнення, аби відвідати свої родичів на непідконтрольних територіях, фактично виступають провайдерами соціальних послуг держави Україна, тому ми маємо усіляко підтримувати цей рух. Відповідно, пропорційність обмежень має визначатися здоровим глуздом, правами людини і бажанням допомогти. Всередині країни триває дискусія щодо таких обмежень, і ми маємо врахувати найкращий міжнародний досвід, аби уникнути помилок. У суспільстві слід досягнути консенсусу щодо підтримання зв’язків з мешканцями непідконтрольних територій задля їхньої інтеграції в український простір. Ми повинні врахувати інтереси майже 2,8 мільйонів громадян України, які є заручниками на тій території, а не говорити весь час про 40 тисяч злочинців зі зброєю», – переконаний Вадим Черниш.
16 серпня, у рамках роботи школи відбулася презентація діяльності робочих підгруп, зокрема робочої підгрупи з забезпечення законодавчих підстав для покращення доступу до освіти. Її метою є удосконалення національного законодавства України в частині покращення доступу до освіти внутрішньо переміщених осіб та осіб, які перебувають на тимчасово непідконтрольних Уряду України територіях та окупованого Криму. Вона функціонує у форматі 5-ти підгруп, які розробляють пропозиції про внесення змін до законодавства України в частині: врегулювання питань вдосконалення правового становища ВПО та повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань ВПО; підтвердження цивільних станів та угод, визнання фактів, що мають юридичне значення; захист соціально-економічних прав ВПО; удосконалення законодавства у сфері прав людини внутрішньо переміщених осіб, а також питання забезпечення ВПО житлом, отримання ними компенсації за втрачену власність. Всі підгрупи утворені наказом Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 12 жовтня 2016 року № 27. Їх учасниками є представники міністерств та інших державних органів і організацій, міжнародних та національних неурядових організацій, наукових установ.
Презентацію діяльності робочої підгрупи із забезпечення законодавчих підстав для покращення доступу до освіти представив директор Інституту Володимир Устименко. За плечима її діяльності низка оновлених наказів Міністерства освіти та науки України. Зокрема:
наказу Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 «Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року;
наказу Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2016 року № 560 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України;
наказу Міністерства освіти і науки України від 21 червня 2016 року № 697 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення)».
На сьогодні ці три НПА утворюють каркас нової нормативної бази щодо забезпечення освітніх прав громадян України на тимчасово окуповані та непідконтрольній території України.
Особливої уваги заслуговує оновлене підгрупою «Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах» (Наказ МОН від 13 березня 2017 року № 369). Цим НПА дітей окупованих територій Криму, території проведення АТО та населених пунктів на лінії зіткнення було включено до переліку осіб, що можуть здобути загальну середню освіту у формі екстернату.
На сьогодні підгрупою ведеться робота з моніторингу прийнятих НПА спрямована на виявлення недоліків, недопущення дискримінації прав і свобод абітурієнтів та забезпечення їх (НПА) відповідності вимогам часу та сучасним проблемам.
Більш докладно про динаміку у забезпеченні законодавчих підстав для покращення доступу до освіти було обговорено в окремій секції модератором, якої виступив директор Інституту – Володимир Устименко, а експертом – старший науковий співробітник Тетяна Гудіма. У ході «гарячої» дискусії із залученням учасників, було визначено проблемні питання, над якими варто працювати надалі.
Крім цього, у рамках літньої школи працювали різноманітні тематичні майстерні, зокрема «Практика національних судів щодо захисту прав ВПО», «Адвокація», «Гендерно зумовлене насильство та недискримінація» тощо.
Взагалі Програма заходу була досить насиченою, мала велике практичне значення та можливість обміном досвіду. Літня школа «Внутрішнє переміщення в Україні: навчання задля пошуку спільних рішень» стала поштовхом до подальшої співпраці між її учасниками та планування спільної діяльності на майбутнє.