Правові підстави здійснення медіації в Україні: наявні можливості та перспективи

Державно-правові реформи, які останнім часом відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність пошуку інноваційних підходів до розв’язання різноманітних питань, які є однаково значущими як для публічного, так і для приватного сектору життєдіяльності суспільства.

Одним із таких питань є ефективне регулювання вирішення спорів у різних сферах суспільного життя. Традиційним способом розв‘язання таких проблем безумовно є суд. Між тим, вітчизняні науковці уважно вивчають існуючі за кордоном альтернативні способи та методи вирішення спорів, зокрема медіацію (метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту).

Саме з цією метою на тлі реформування національного законодавства у сфері управління, подолання проявів корупції, здійснення неупередженого правосуддя та забезпечення належної правової допомоги Академія адвокатури України та Національна асоціація медіаторів України за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) 24 листопада організували круглий стіл “Судді, адвокати, медіатори: кроки назустріч”.

В ході круглого столу відбулися скайп-перемовини учасників із міністром юстиції Республіки Словенія Алєшом Заларом щодо можливостей співпраці, зокрема за сприяння Європейського центру вирішення спорів.

Під час розмови було зазначено важливість об`єднання зусиль задля становлення практики медіації в Україні і, зокрема, щодо відпрацювання механізмів передачі справ на розгляд медіаторів. Звісно, йшлося і про розробку національної стратегії, адже пан Залар брав участь у розробці подібних стратегій для 6 східноєвропейських країн і радо готовий долучитися до створення напрацювань для України. Були намічені наступні подальші кроки.

Після виступу Алєша Залара учасники заходу розкрили та обговорили ряд важливих тем, які стосувалися перспектив правового регулювання медіації у зарубіжних країнах та Україні.

Усі виступи супроводжувалися ґрунтовними дискусіями. Їх результати переконують, що медіація є не тільки доволі ефективним засобом розвантаження судової та пенітенціарної систем, державної служби виконання судових рішень, а відповідно й зменшення витрат з бюджету держав. При цьому, досудове вирішення спорів здатне мінімізувати ризики виникнення конфліктів у суспільстві, сприяти демократизації суспільних відносин, розвитку правової свідомості та культури.

Інституту економіко-правових досліджень НАН України  в особі наукового співробітника Тетяни Гудіма взяв активну участь у дискусії.

Справа в тому, що медіація як засіб досудового вирішення спору застосовується в Україні майже 15 років. За цей час було розроблено декілька законопроектів, які не отримали свого подальшого впровадження в практику. На наш погляд, не обов’язковим є розробка спеціального закону. Нащо нам штампувати купу нормативно-правових актів та породжувати невідповідності? Більш правильним кроком з боку юридичної техніки є внесення змін до процесуальних кодексів. Подібну ідею вже понад 10 років відстоюють науковці Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Зокрема, в 2006 році представниками установи було розроблено проект Концепції модернізації господарського законодавства на базі Господарського кодексу України, – зазначила Тетяна Гудіма.

Поряд із цим, варто зазначити, що наразі відбуваються спроби застосовувати медіацію і без відповідного правового забезпечення. Проблемою, що заважає цьому процесу, поряд з відсутністю законодавчого врегулювання, є відсутність обізнаності з боку фізичних та юридичних осіб. Наразі понад 50% опитуваних суб’єктів господарювання із задоволенням використали медіацію, якби вони знали, що вона застосовна в Україні.  Враховуючи зазначене, основними завданнями вчених та практиків на сьогодні є розробка відповідних правових норм до процесуальних кодексів, а також розповсюдження інформації щодо медіації ( у наукових дослідженнях, ЗМІ, на дошках оголошень у судах та адвокатських конторах тощо).