Титан науки – до 91-річчя від дня народження видатного вченого в галузі господарського права, академіка Національної академії наук України, академіка Національної академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора юридичних наук, професора ВАЛЕНТИНА КАРЛОВИЧА МАМУТОВА
Сьогодні виповнився б 91 рік з дня народження Валентина Карловича Мамутова, проте його життєвий шлях через тривалу хворобу обірвався 15 березня 2018 року.
І ми – його учні, колеги та друзі – в цей день хочемо згадати нашого вчителя, розповісти про Валентина Карловича те, що навряд чи можна почути чи прочитати.
Як говорить народна мудрість: «Життя це цілинний незораний лан», котрий Валентин Карлович орав, рясно засівав, створюючи новий, тільки йому притаманний, пласт фундаментальних досліджень. Наразі на ньому зростають нові учні, нові таланти і твориться сучасне українське суспільство.
В.К. Мамутов народився 30 січня 1928 року в м. Одесі. Незабаром за збігом обставин вся родина переїхала до Свердловська. Там він закінчив середню школу, а в 1949 р. – Свердловський юридичний інститут (нині – Уральська державна юридична академія) за спеціалізацією «прокурор». Вже в студентські роки у В.К. Мамутова з’являється непоборна жага до науки, зокрема юридичної. Про це багато можуть розповісти пожовклі від часу листки залікової книжки студента, більшість навчальних дисциплін в якій, складено на відмінно. І це не було дивиною того часу, адже йому випала доля студіювати на кафедрах відомих науковців – викладачів. Серед яких: С.А. Розмарин, що став згодом президентом Польської Академії наук; професори Б.Ф. Ливчак, А.М. Вінавер, Б.Б. Черепахін, Д.П. Прошляков, К.С. Юдельсон та інші. Саме вони надихнули студента на великі подвиги у просторі юриспруденції, посилили його любов до науки і відданість обраній спеціальності.
Натхненно жадаючи досягнути академічних вершин, після закінчення інституту Валентин Карлович вступає до аспірантури за спеціальністю «цивільне право». І вже на початку навчання викладачі відмічають у молодого науковця «допитливість розуму, живий науковий інтерес та вміння поєднувати стислість викладу основного матеріалу з ясною і точною подачею своїх міркувань» (Відгук на реферат Мамутова В.К., представлений при вступі в аспірантуру, на тему «К вопросу о волевом характере гражданских правоотношений», підписаний Черепахіним Б.Б. (згодом науковим керівником аспіранта). Розгледівши у В.К. Мамутові значний науковий потенціал та невичерпний інтерес до теорії, його науковий керівник Б.Б. Черепахін, продовжує спрямовувати його до нових і нових наукових звершень.
У той же час у Свердловську розпочалася і державницька юридична кар’єра В.К. Мамутова. В 1950–1956 рр. він працював консультантом, а потім – державним арбітром Держарбітражу при виконкомі Свердловської обласної ради депутатів трудящих. Віддаючись повністю цій роботі, Валентин Карлович всіма можливими способами поглиблює свої знання в законодавстві. Щодня, на безлічі практичних прикладів, він вивчає характер і намагається дійти до глибини суті господарських спорів, аналізує причини їх виникнення. Істина для молодого арбітра була понад усе, а для її винайдення, як відомо, варто починати з теорії. Вже тоді, усвідомлюючи її важливість на шляху до вирішення будь-яких практичних проблем та формування якісного законодавства, В.К. Мамутов все більше переконувався в правильності вибору на користь науки. Практична діяльність сприяла формуванню наукових інтересів Валентина Карловича – дослідженню проблем правового забезпечення економіки та вдосконаленню господарського законодавства і, водночас, прискорила захист кандидатської дисертації.
Вже у лютому 1956 р. на юридичному факультеті Ленінградського державного університету молодий аспірант успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Питання асортименту, якості і комплектності продукції, що поставляється в радянському праві». Зважаючи на вже наявні практичні знання молодого науковця, його перший фундаментальний труд увібрав у собі багатогранний досвід господарської та судової практики в поєднанні з комплексним (міжгалузевим) підходом.
У 1956 р. В.К. Мамутов повернувся в Україну і на довгі роки пов’язав свій життєвий шлях із Донеччиною.
Зокрема, він досить тривалий час працював на посадах начальника юридичних відділів республіканського Міністерства будівництва підприємств вугільної промисловості (1956–1957 рр.), Донецької Ради народного господарства (можна сказати, що за радянських часів то був «суперконцерн») (1957–1965 рр.) , Міністерства вугільної промисловості УРСР (1965–1966 рр.).
Саме правова секція Раднаргоспу поклала початок формуванню Донецької школи господарського права та Донецького економіко-правового науково-навчального центру, яким з часом належало зіграти ключову роль в розвитку юридичної науки і освіти.
Після майже 10 років поглиблених досліджень питань взаємодії підприємств з вищими господарськими органами управління, правового регулювання «горизонтальних» та «вертикальних» відносин, реалізації норм права, у 1965 р. Валентин Карлович захищає докторську дисертацію. У 1976 р. (після десяти років) йому присвоєно вчене звання професора. У 1972 р. В.К. Мамутова було обрано членом-кореспондентом, а у 1988 р. – дійсним членом (академіком) Академії наук Української РСР (з 1994 р. – Національнаакадемія наук України).
Весь цей час В.К. Мамутов продовжував поєднувати практичну роботу з науковою діяльністю. Втім жага до підвищення правової грамотності населення регіону, поглиблення наукових досліджень у спільних для економіки та права сферах та необхідність у подальшому поглибленні теорії господарського права в Україні все ж таки зумовлюють його вибір на користь науки.
Так, починаючи з 1966 р. розпочалася безпосередня наукова діяльність В.К. Мамутова. Протягом 1966–1969 рр. обіймав посади заступника керівника з наукової роботи Донецького відділення Інституту економіки АН УРСР. У 1969–1992 рр. – заступник директора з наукової роботи та заввідділом економіко-правових проблем Інституту економіки промисловості АН УРСР. На той час організацією роботи цього інституту займалися один доктор економічних та доктор юридичних наук, а тому внесок Валентина Карловича Мамутова у створення цього наукового закладу важко переоцінити.
З 1992 р. В.К. Мамутов очолив заснований за його поданням та клопотанням Відділення економіки НАН України Інститут економіко-правових досліджень НАН України. Згодом тут починають функціонувати аспірантура і докторантура, спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій за юридичними і економічними науками. Протягом багатьох років В.К. Мамутов здійснював керівництво Інститутом та останніми роками обіймав посаду Почесного директора.
З огляду на ті часи, можна з впевненістю говорити, що Валентин Карлович уособлює собою цілу епоху правової науки, в цілому, та науки господарського права, зокрема. Він стояв у витоків науки господарського права і створення якісного правового регулювання економіки держави.
Разом з академіком В.В. Лаптєвим Валентин Карлович заснував, третю (післявоєнну) в історії юридичної науки школу господарського права. Її автори – В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов, Г.М. Свердлов, В.C. Тадевосян та ін. – довели існування господарського права як самостійної галузі, що має свій предмет і особливий метод правового регулювання єдиних господарських відносин.
Більше того, представники цієї школи внесли вагомий вклад не тільки в дослідження теоретичних проблем господарського права (що самопо собі має важливе значення), але і в розробку основних господарсько-правових актів, що регулювали свого часу (при проведенні економічної реформи 1965 р.) ті чи інші питання в сфері господарювання.
Переконливим підтвердженням вагомого значення господарського права як самостійної галузі знань стало його включення до переліку наукових юридичних дисциплін і активізація підготовки науково-педагогічних кадрів за цією спеціальністю.
Дослідження «на стику» економічної та юридичної наук сприяли їх взаємозбагаченню та створенню нових наукових та навчальних дисциплін. Зокрема, «Правова робота в народному господарстві», «Арбітраж» (наразі – господарське процесуальне право) тощо.
Взагалі наукові дослідження В.К. Мамутова – це, власне, новий міждисциплінарний напрям у сучасному суспільствознавстві, який розвинувся на базі теорії господарського права. Ця теорія стала також основою становлення і розвитку вчення про правову роботу в народному господарстві. Вона допомагає розв’язувати проблеми правового забезпечення змішаної економіки, її державного регулювання, регіонального управління, міського розвитку, вдосконалення господарського законодавства і практики його застосування. Завдяки зусиллям Валентина Карловича такі поняття, як «економіко-правові проблеми», «економіко-правовий підхід» увійшли в науковий обіг і широко використовуються в літературі.
Будучи одним із фундаторів сучасної концепції господарського права, В.К. Мамутов є також родоначальником економіко-правового напряму в українській екологічній науці, який значною мірою впливає на підвищення ролі і престижу права у вирішенні екологічних проблем. Його пророчі слова: «У таких регіонах, як, наприклад, Донбас, йдеться про охорону вже не стільки «навколишнього природного середовища», скільки “оточеного нами природного середовища”». На думку багатьох учених, у разі подальшого розвитку такої тенденції може настати час, коли не природа буде середовищем для промисловості і транспорту, а останні стануть середовищем для природи. Тому науковці зосередили зусилля на захисті природи від людини, яка вносить у неї катастрофічні зміни. На противагу цьому підходу Валентин Карлович разом з однодумцями зробив справжній переворот у сформованому світогляді, проголосивши, що саме поняття «охорона природи від людини» – це оксюморон. Людина є частиною природи і не може існувати, не споживаючи природні ресурси. Реальне ж завдання полягає в раціональному користуванні ними. А тут без економіки не обійтися.
За ініціативи Валентина Карловича в Луганській філії Інституту економіко-правових досліджень була створена група наукових співробітників, яка під його безпосереднім керівництвом здійснила розробку методики економіко-правової оцінки збитку, що завдається нераціональним використанням природних ресурсів. Вона пройшла експериментальну перевірку в низці областей Радянського Союзу і була затверджена Постановою Ради Міністрів СРСР.
В останні роки В.К. Мамутов зосереджував свою увагу на розробці методології вдосконалення правового регулювання господарської діяльності в умовах адаптації національного господарського законодавства до права ЄС, правовим аспектам змішаної економіки, систематизації та кодифікації господарського законодавства, становлення і функціонування національного конкурентного законодавства, вдосконалення державного регулювання економіки в нових умовах, правовому забезпеченню регіонального управління, протидії «тінізації» та криміналізації економіки.
Поряд зі своїми колегами він брав активну участь у процесі правотворчості. Зокрема, було розроблено десятки законодавчих актів щодо різних аспектів правового забезпечення економіки, серед яких особливо необхідно виділити підготовлений під керівництвом В.К. Мамутова Господарський кодекс України (який було прийнято 16 січня 2003 р.).
Але робота над вдосконаленням змісту Господарського кодексу України триває і досі. Як зазначав В.К. Мамутов, економічні відносини постійно змінюються, а тому господарське законодавство потребує пильної уваги з боку науковців та вжиття заходів щодо своєчасної модернізації.
В.К. Мамутов – автор більш ніж 650 наукових праць. Найбільш значними його роботами є монографії «Компетенція державних органів у вирішенні господарських питань промисловості» (1964), «Підприємство і вищестоящий господарський орган» (1969), «Відшкодування збитків від порушень зобов’язань поставки продукції» (у співавт., 1970 ), «Підприємство і матеріальна відповідальність» (у співавт., 1971), «Економічні санкції і дисципліна поставок» (у співавт., 1976), «Удосконалення правового регулювання господарської діяльності (методологія, напрями)» (1986).
Вельми цікавими і корисними, з точки зору практикуючих юристів, є численні публікації, присвячені проблемам організації правової роботи в народному господарстві, і науково-практичні коментарі. У зв’язку з цим слід назвати «Коментар до Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство» (у співавт., 1968), «Організація господарсько-правової роботи на підприємстві» (у співавт., 1975), Науково-практичний коментар Господарського кодексу України (2004) та ін.
Поряд із цим, Валентин Карлович був відомим як першокласний педагог. Під його керівництвом захищено понад 40 кандидатських і докторських дисертацій.За участю В.К. Мамутова підготовлені підручники «Господарче право зарубіжних країн» (у співавт., 1996) і «Господарське право» (під загальною редакцією, 2002). У 2003 р. видано авторський збірник наукових праць «Економіка і право».
Фундаментальні дослідження і прикладні розробки В.К. Мамутова широко відомі у наукових колах. Наукова і практична діяльність В.К. Мамутова сприяла зростанню рівня правової культури, підвищенню престижу юридичної професії, утвердженню принципів правової держави.
Цим масштабним завданням була підпорядкована також науково-організаційна і громадська діяльність В.К. Мамутова. У 1992 p. його обирають членом Ради Спілки юристів України, запрошують до складу Комісії Кабінету Міністрів України з економічної реформи, до Соціально-економічної ради при Президентові України, стає членом Президії НАПрН України, Міжнародного комерційного арбітражного суду. В.К. Мамутов очолював Донецький регіональний науковий центр НАПрН України, Координаційне бюро з господарського права НАПрН України, був членом бюро Відділення економіки НАН України, головою спеціалізованої вченої ради при Інституті, почесним доктором Ужгородського національного університету, заступником голови Донецького наукового центру НАН та МОН України, двічі обирався Головою Експертної ради ВАК України з юридичних наук. В.К. Мамутов також очолював редакцію наукового журналу «Економіка та право» та входить до складу редколегій багатьох інших журналів.
За плідну наукову і науково-організаційну діяльність В.К. Мамутова було нагороджено низкою відзнак. Зокрема, почесною грамотою Верховної Ради УРСР (1978, 1988), орденом Дружби народів (1981), премією Академії наук УРСР ім. О.Г. Шліхтера (1982), медаллю «Ветеран праці» (1984), медаллю «10 років незалежності України» (2001), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), орденом князя Ярослава Мудрого V, IV та IIIступенів (2003, 2008, 2012), почесною відзнакою Міністерства вугільної промисловості України «Шахтерская слава» (2003), почесною відзнакою Асоціації правників України «За честь і професійну гідність» (2009) та ін.
Валентин Карлович Мамутов зробив неоціненний вклад у розвиток науки господарського права, становлення і розвиток господарського законодавства та докладав значних зусиль до подальшого розвитку цього наукового напряму. Незважаючи на свій почесний вік, академік вів активний спосіб життя. Він продовжував писати статті та книги з актуальних проблем розвитку держави і права. Зокрема, у своїх наукових працях В.К. Мамутов постійно наголошував не необхідності та важливості захисту національних економічних інтересів, розвитку високотехнологічних галузей економіки тощо.
І ми з впевненістю можемо стверджувати, що науковий спадок Валентина Карловича буде примножуватися у роботах його учнів та колег, а світла пам’ять про нього залишиться в наших серцях навічно!