Розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП

30 березня 2018 року в Торгово-промисловій палаті України (м. Київ) відбулося спільне розширене засідання Антикризової ради громадських організацій (далі – ГО) та Правління Українського союзу промисловців і підприємців (далі – УСПП), яке зібрало понад 100 осіб, серед яких представники державної влади, підприємці, експерти, науковці. Так, академічну науку представляла Юлія Рогозян, к.е.н., заступник завідувача відділу проблем міжрегіонального співробітництва Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

Основну доповідь засідання презентував Президент УСПП Анатолій Кінах, який зазначив: «Для якісних змін життя українців необхідні темпи зростання валового внутрішнього продукту не менше 6-8% на рік, а не 2-3%, як відбувається зараз. За останні 15 років показник ВВП впав на 17 %, тому коли за 2017 рік даний показник має від’ємне значення у 2,5% – це по суті, каже про стагнацію в економіці».

«Аграрний сектор економіки ніколи не зможе бути єдиним джерелом надходжень в Україні, адже він не в змозі забезпечити необхідну кількість сучасних робочих місць для життєдіяльності близько 40 млн. осіб», – зауважив Михайло Рєзнік, Президент асоціації автовиробників України.

За словами народних депутатів Віктора Бондара і Леоніда Козаченка сьогодні в Україні триває процес деіндустріалізації (що є по суті експериментом над нашою країною), і це загрожує втратою високотехнологічних галузей, які випускають продукцію з високою доданою вартістю. Разом з цим відбувається формування агросировинної структури вітчизняної економіки. Ці дві тенденції посилюють демографічну кризу і є причинами трудової міграції населення за межі України. Також вони зазначили про необхідність відродження міністерства промисловості України та про роль держави, підприємців та громадськості в процесі концентрації зусиль для розробки цільових програм підтримки і розвитку промисловості. Як відомо, наприкінці 2017 року УСПП представив програму «Платформа економічного патріотизму», яка є комплексом заходів із покращення податкової політики, запобігання монополізації та гарантування прав власності для досягнення економічного зростання на рівні 7-8% на рік.

Учасники засідання також обговорювали питання відсутності дієвих стимулів для створення робочих місць, впровадження інновацій, а також дефіциту інвестицій та недостатньої державної підтримки національних виробників. Втрата найбільш економічно і соціально активного людського капіталу (20-40 років) поєднується зі скороченням населення, що наближається до депопуляції і характеризується високою смертністю та низькою народжуваністю.

Наголошувалося, що бізнес, відчуваючи брак фінансових коштів, стимулів для виробництва, перебуваючи під тиском обшуків та перевірок, що так і не зупинені законом «Маски-шоу стоп!» (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» №7275 від 10.11.2017 р.), значно скорочує свою діяльність чи надає перевагу відкриттю своєї справи в найближчих країнах: Польщі, країнах Балтії, Чехії.

Днями в парламент внесли проект Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки України» №8157 від 19.03.2018 р., що передбачає доступ до всіх баз даних, безперешкодне «відвідування» підприємств (у тому числі – «у виключних випадках з підрозділами фізичного захисту»), прослуховування тощо. Ті прийоми, які ділова громада засуджувала та вимагала виключити з практики, в названому законопроекті прописані, як норма.

Ділова спільнота виступила і продовжує виступати з різкою критикою відсутності в державі сучасної промислової політики. На початку 2018 року було анонсовано внесення на розгляд Верховної Ради України пакету з 35 законопроектів, покликаних вирішити 5 основних завдань: захист бізнесу, дерегуляція та поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування та державних ресурсів, заохочення інновацій. Поки що серед результатів – законодавче закріплення статусу бізнес-омбудсмена та певна валютна лібералізація, а такі зміни точно не принесуть 5-7% росту ВВП, як на це сподіваються в уряді. Анонсований проект «Стратегії розвитку промислового комплексу України до 2025 року» промислова спільнота оцінює як такий, що не забезпечить реформування індустрії, не зупинить скочування економіки до аграрно-сировинного придатку цивілізованого світу.

За підсумками обговорень на засіданні було запропоновано сфокусувати спільні сили на таких основних напрямках:

1. доопрацювати проект Стратегії розвитку промислового комплексу;

2. ініціювати проведення засідання Національного комітету з промислового розвитку за участю Прем’єр-Міністра для визначення пріоритетів діяльності даного органу влади;

3. підтримати створення державного правоохоронного органу зі своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів;

4. з метою прискорення імплементації умов Угоди про асоціацію України з Європейським союзом розглянути доцільність порушення перед Єврокомісією питання про можливість включення до Ради асоціації представників ділових кіл України та ЄС (з правом дорадчого голосу).