У контексті останніх новел законодавства у сфері наукової діяльності все більшої актуальності набувають питання підготовки наукових праць для опублікування у міжнародних журналах з високим імпакт-фактором.
12 квітня 2016 р. у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича пройшов семінар Бартоломея Вацека, директора департаменту біохімічних журналів Elsevier (Publishing Director, Biochemistry; USA) “How to get published: Preparing your manuscript for publication in international academic journal” (“Як опублікуватись: підготовка рукопису до публікації в міжнародному науковому журналі”), в якому взяла участь науковий співробітник Інституту Веста Малолітнева.
Під час семінару доповідачем було наголошено на основних вимогах, які висуваються до наукових праць для опублікування в зарубіжних журналах, а також на помилках, яких допускаються автори, що призводить до відхилення їхніх робіт ще на перших стадіях.
Багато уваги авторам слід приділяти англійській мові, як мові спілкування між науковцями з усього світу. Так, доповідач порадив у статтях використовувати короткі речення. У середньому, довжина речення у наукових роботах становить не більше 12-17 слів. Крім того, під час опису експериментів або отриманих результатів слід використовувати минулий час (Past tenses), а якщо ми говоримо про загальновідомі факти, потрібно застосовувати теперішній час (Present tenses). У наукових працях англійською мовою доцільно використовувати активний стан дієслів (Active voice) та уникати пасивного стану дієслів (Passive voice). Не зважаючи на те, що більшість вчених переважно використовують під час підготовки наукових робіт саме пасивний стан, як цього навчали довгі роки, останні тенденції вказують на протилежне. Такий стан речей пояснюється тим, що коли ваша стаття потрапляє до рецензента, він має бачити, які результати отримані особисто вами. Слід намагатися уникати скорочень та використання абревіатур, дуже уважно читати вимоги журналу до статей, наприклад щодо використання британської або американської англійської мови (використання літер “z” або “s” та ін.).
Співробітника Інституту В. Малолітневу цікавило питання щодо відхилень наукових праць. Так, часто подаючи статтю до зарубіжного наукового журналу, приходить відмова без пояснення причин. Автору досить складно зрозуміти, над чим йому потрібно працювати для покращення своєї роботи, що саме не підійшло журналу та ін. Доповідач сказав, що у більшості випадків статті повертаються без відповідного обґрунтування. Втім, автор іноді може сам зрозуміти причини відхилення, зважаючи на строки, коли він отримав таку відмову. Якщо, такий лист прийшов вам через тиждень після подання статті, значить ваша стаття навіть не була передана рецензенту, що може означати невідповідність або незацікавленість у темі вашої роботи. Якщо відмова прийшла, наприклад, через чотири тижні, значить ваша робота пройшла оцінку рецензентом, який має зауваження до змісту вашої роботи. І автор завжди має право звернутися за відповідними поясненнями.
Доповідачем було наголошено і на інших цікавих та корисних аспектах підготовки публікацій до зарубіжних журналів.