На початку засідання всі присутні привітали з перемогою в І Загальноінститутському конкурсі наукових робіт аспірантів і молодих вчених наших співробітниць – к.е.н. Єлизавету Градобоєву за наукове дослідження на тему «Перспективні напрями розвитку житлово-комунального господарства міста» (номінація «Економічні науки») та Олену Колосову за наукове дослідження «Переваги євроінтеграційного вибору в реформуванні законодавства у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання» (номінація «Правові науки»).
Дипломи І ступеня переможницям вручив директор Інституту д.ю.н., професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України Володимир Устименко, який побажав авторкам нових успіхів і плідної роботи на майбутнє.
Бажаною гостею вченої ради стала доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченко к.ю.н., доцент Ірина Ізарова, яка звернулася до керівництва інституту з проханням розглянути питання про можливість рекомендації до друку її особистої монографії «Цивільний процес Європейського Союзу та України: теоретичні та практичні засади гармонізації».
У монографії висвітлюються актуальні питання становлення та розвитку цивільного процесу ЄС як механізму вирішення цивільних і комерційних спорів транскордонного характеру, а також запропоновано шляхи адаптації вітчизняного законодавства до права ЄС у контексті досліджуваної тематики.
На монографію було подано рецензії Голови Верховного Суду України, к.ю.н. Я.М. Романюка, професора кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка д.ю.н., професора В.І. Кісіля та професора кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка д.ю.н., професора, академіка НАПрН України О.В. Дзери.
За підсумками заслуховування стислого викладу змісту й основних висновків за результатами монографічного дослідження, а також враховуючи оцінки рецензентів було прийнято рішення рекомендувати зазначену працю до друку.
Під час засідання було розглянуто заключний звіт за темою «Формування багаторівневої системи стратегічного планування розвитку регіонів», з інформацією виступила к.е.н. Еліна Бойченко:
– Протягом останніх років стає дедалі більш очевидним те, що органи місцевого самоврядування перетворюються на своєрідних заручників обставин: з одного боку, вони наділені правом реально впливати на характер протікання суспільних процесів на відповідній території, а з іншого – без необхідних для цього фінансових ресурсів це право перетворюється на звичайну декларацію. Виникає свого роду порочне замкнуте коло, розірвати яке в нинішніх реаліях практично неможливо. Як наслідок, система розселення, що складається останніми роками, виступає своєрідною відповіддю на виклики місцевим територіальним співтовариствам (відсутність реальних точок зростання; недолік матеріальних, людських і фінансових ресурсів навіть для простого відтворення; неефективна схема транспортних комунікацій), коли наслідки економічних реформ перетворюються на серйозний чинник гальмування розвитку країни.
Посилення централізації владних відносин породило ілюзію зручностей в ієрархії управління, з чим доводиться рахуватись. На ділі повсякденною практикою стала постійна апеляція до центру з будь-якого питання. В результаті всі владні відносини були зведені до рівнів: «центр–регіони», «регіон–територіальні громади», «територіальна громада–люди». У цьому ланцюжку головними стали відносини «центр–регіони». Від того, як поведе себе центр, у повній мірі залежала перспектива розвитку будь-якого територіально-адміністративного утворення. Централізована ієрархія породила невизначеність, яка посилюється по мірі опускання вниз по вертикалі управління, що виражається у фетишизації особистих характеристик керівників, що знаходяться на ключових позиціях, від яких повною мірою стали залежати не тільки перспективи, але і можливі результати адміністрування…
Після цього слово мала д.е.н., професор Інна Заблодська, яка довела до відома присутніх висновки комісії про результати дослідження по науковій роботі та оцінки членів комісії.
З інформацією щодо методики проведення дослідження за темою «Управління розвитком міських агломерацій» виступила д.е.н., доцент Марина Мельникова.
– Об’єктивна реальність свідчить про продовження процесу урбанізації, який проявляється не тільки у зростанні міського населення, але і концентрації матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів та виробництв у міських агломераціях, – зазначила Марина Віталіївна, – міська агломерація являє собою групу близько розташованих міст, селищ та інших населених пунктів з тісними трудовими, культурно-побутовими та виробничими зв’язками. Відповідно до українського законодавства міська агломерація не є новою адміністративно-територіальною одиницею, а являє собою організаційне утворення, що складається з кількох територіальних громад, які мають метою спільну реалізацію функцій місцевого самоврядування.
Актуальність наукового дослідження також визначається тим, що у процесі управління розвитком міських агломерацій необхідним є обґрунтування, прийняття і реалізація відповідних рішень на підставі узагальнення попереднього вітчизняного і зарубіжного досвіду для формування нових організаційних, економічних і правових підходів…
За результатами обговорення методики і з огляду на думку рецензентів – д.е.н., професора Інни Заблодської та к.е.н. Анатолія Землянкіна члени ради дійшли повної згоди в тому, що методика розкриває зміст виконання дослідження, відповідає основним вимогам до її складання й оформлення, а тому може бути схвалена.
К.ю.н. Вікторія Сидоренко репрезентувала підготовлену нею аналітичну записку «Напрями удосконалення правового регулювання транзитного потенціалу України».
У дослідженні йдеться, зокрема про таке:
– Сучасні виклики, що постають перед Україною, зумовлюють необхідність пошуку інноваційних підходів до формування нової регіональної політики, модернізації системи управління регіональним розвитком. Ефективність реалізації державної регіональної політики у сучасній Україні залежить від використання потенціалу інноваційних механізмів та інструментів, що стимулюють громадську й економічну активність, розвивають і підтримують підприємницьку ініціативу на місцевому рівні для вирішення нагальних соціально-економічних проблем. Одним з таких інструментів для підтримки сталого розвитку України стає транспортна система держави.
Транспортний сектор відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку країни, адже розвинена транспортна система є передумовою економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та якості життя населення.
Вигідне географічне розташування України на шляху основних транзитних потоків між Європою і Азією та розгалужена залізнична мережа разом із наявністю незамерзаючих чорноморських портів та системи автомобільних доріг створюють передумови для збільшення транзитних перевезень вантажів і пасажирів у напрямках «Північ – Південь» і «Захід – Схід» та нарощування обсягів експортно-імпортних перевезень згідно з потребами зовнішньої торгівлі…
Під час обговорення аналітичної записки виступили рецензенти – д.ю.н., децент Руслан Джабраілов та д.ю.н., с.н.с. Гульнара Джумагельдієва.
З інформацією про виконання плану НДР Інституту за І півріччя 2015 року виступила вчений секретар к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська.
Далі, з урахуванням пропозицій і доповнень членів вченої, ради було затверджено відповідний план роботи на ІІ півріччя 2015 року.
Відповідно до порядку денного вченої ради під час засідання було проведено голосування про висунення кандидатури на здобуття стипендії НАН України для молодих вчених, за результатами якого схвалено кандидатуру провідного юриста Вести Малолітнєвої, здійснено затвердження і перезатвердження тем дисертаційних робіт аспірантів і здобувачів інституту, а також розглянуто низку питань наукового та організаційного характеру.