Тематика науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України, а також окремі напрями здійснюваних його колективом розроблень тісно пов’язані з використанням математичних методів моделювання в економіці, а також спрямовані на розв’язання певного кола питань, які потребують проведення статистичних спостережень. Саме тому для співробітників Інституту, котрі безпосередньо здійснюють наукові розроблення у відповідному напрямі, завжди є цікавим і корисним залучення до участі в обговоренні напрацювань інших фахівців у цій сфері.
Старший науковий співробітник відділу проблем модернізації господарського права та законодавства к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська взяла участь у науковому семінарі «Окремі принципи оцінювання для малих територій», що проводився 22 жовтня 2014 р. в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, а організований був відділом соціально-демографічної статистики.
У семінарі також брали участь представники професорсько-викладацького складу і студенти економічної спеціалізації профільних київських вишів.
На цьому семінарі репрезентував свої дослідження, аналогів яким в Україні наразі немає, вчений з Литви Андріус Чігінас – постдокторант Інституту математики та інформатики Вільнюського університету. Андріус Чігінас більше 10 років працював в органах статистики Литви і під час роботи здійснював розроблення системи оцінки показників для територій. Цікаво, що за результатами своїх досліджень він надавав консультації фахівцям Державної служби статистики України, а тепер проходить постдокторське стажування в Інституті демографії та статистичних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, – адже, як розповідав сам пан Андріус, в усіх країнах спільною проблемою статистики є проведення точних розрахунків і здійснення оцінки показників.
Матеріал, який було запропоновано увазі присутніх, наразі перебуває на етапі дослідження, але вже сьогодні у деяких країнах Європи ці методи вже використовуються у практичній діяльності.
На початку виступу доповідач ознайомив присутніх із загальними методами роботи з виборками даних. Від цього він перейшов до викладення питань, які безпосередньо стосуються оцінки територій, зауваживши те, що величина виборки у разі застосування таких методів може варіюватися від значення «0» до безкінечності. Однак виборка опрацьовується таким чином, щоби всі використовувані показники мали фіксоване значення, а загалом виборка має охоплювати всі регіони та райони.
При цьому, як правило, доводиться стикатися з двома проблемними ситуаціями та враховувати відповідні особливості здійснення розрахунків. По-перше, коли немає додаткової інформації за малими територіями, то дисперсія цієї оцінки буде високою. По-друге, коли оцінювач має додаткову інформацію для елементів виборки і йому відомі суми показників за цими територіями, то у разі помилки (якщо обсяг виборки невеликий) є доцільним використовувати для розрахунку коефіцієнтів метод регрес-аналізу.
Можна також використовувати й такі методи оцінки, що ґрунтуються на теорії кінцевої сукупності й передбачають побудову тригонометричних моделей – все це не тільки достатньо повно висвітлено у науковій теорії, але і широко застосовується на практиці.
У класичній теорії виборки оцінка здійснюється за одним набором показників, але у випадку застосування явних моделей набір показників змінюється, о основним є метод синтезу, за яким, у підсумку, здійснюється й композиція результатів оцінки. Зокрема, синтетична оцінка здійснюється щодо малих територій – коли обсяг виборки є невеликим, то береться значення оцінки з більшої території, до складу якої належить досліджувана територія. Проте, у разі використання синтетичної оцінки та здійснення композиції, то у підсумку це дещо ускладнює досягнення балансу.
Подібні проблеми виникають тоді, коли інформація є неповною або коли вона не співпадає за різними джерелами. Так, близько 5 років тому під час реалізації спільного європейського проекту вже доводилося стикатися з аналогічною ситуацією: у багатьох країнах Європи застосовуються різні способи кодування статистичної інформації, а тому про єдиний уніфікований підхід наразі не йдеться. Ще однією проблемою, з якою доводилося стикатися, є нестабільність агрегованих даних, коли узагальнення ґрунтується на результатах оцінки минулих періодів. Отже, коли оцінка розраховується виключно для територій, то для уникнення зазначених проблем і помилок (похибок) необхідним є використання, поряд з агрегованою статистичною інформацією, і низки додаткових показників.
На завершення бесіди Андріус Чігінас відповів на запитання присутніх, навів ще декілька прикладів з практики роботи органів статистики та діяльності фахівців, які опікуються розрахунками показників і здійсненням оцінки для територій. Та, звичайно, усім присутнім було цікаво дізнатися від гостя з Литви про особливості організації наукової діяльності та здобуття наукових ступенів у європейських країнах, про що він також радо розповів.
Інформацію підготував:
старший науковий співробітник відділу
проблем модернізації господарського права та законодавства
к.ю.н., с.н.с. І.В. Кременовська