Національне антикорупційне бюро України використовуватиме результати досліджень фахівців Інституту

Національне антикорупційне бюро України – новий орган у правоохоронній системі України, створений після Революції Гідності для очищення влади від корупції заради побудови та розвитку успішного суспільства та ефективної держави.

Створення та запуск Національного антикорупційного бюро України було однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії для лібералізації візового режиму України з Європейським Союзом.

Останнім часом в засобах масової інформації з’явилися численні повідомлення про активну протидію Національного антикорупційного бюро України кримінальним правопорушенням у сфері енергетики та енергетичних ресурсів.

Вчений секретар Інституту к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська та аспірант, адвокат, журналіст Олексій Святогор у межах дослідження тематики НДР Інституту, а саме питань регіоналізації державного управління економікою та господарсько-правового забезпечення енергетичної безпеки держави одержали нові результати, що відображено у низці наукових публікацій, присвячених питанням використання альтернативних джерел енергії та “зелених” тарифів.

На даному етапі сама по собі публічна активність НАБУ є важливим чинником ствердження правосуддя та правового порядку в державі. З огляду на це, авторами було запропоновано зі свого боку ще один процесуальний напрям дій посадових осіб НАБУ, який може бути ефективним і результативним.

У червні 2016 р. на адресу НАБУ було направлено розроблені пропозиції та науково-публіцистичні напрацювання у сфері дослідження альтернативної («зеленої») енергетики з точки зору висвітлення відвертих крадіжок та зловживань під час тарифоутворення на користь «альтернативних виробників».

Зокрема, за визначеної Національною комісією регулювання електроенергетики України (та її функціональними правонаступниками) вартості електричної енергії для поточних споживачів (фізичних осіб) на рівні 50 коп. за 1 кВт*год., для окремих «зелених» виробників вартість електричної енергії становить 50 грн. за 1 кВт*год. (тобто, різниця між вартістю виробництва та споживання одного і того ж товару становить 100 разів).

Тобто, «зелені» виробники мають змогу «заробляти» доволі просто: придбавати електричну енергію в мережах за 50 копійок за 1 кВт*год, і тут же, «проганяти» її через прилад обліку (лічильник) як вироблену на «зелених» потужностях, отримуючи вже з енергоринку по 50 грн. за 1 кВт*год.

Варто лише під виглядом псевдорозумних обґрунтувань встановити відповідний тариф (правильність розрахунків якого ніким не перевіряється) і експлуатувати його та громадську думку про «корисність» такого способу «виробництва».

Всіляке вихваляння «зелених» виробників та «піар» і надумане обґрунтування для них захмарних тарифів призводило до вимивання коштів з енергетики (класичні: атомні, теплові виробники (і опосередковано – споживачі) здійснюють перехресне субсидіювання та дотування «зелених» виробників, які виробляють долі відсотків в загальному балансі виробництва електроенергії.

Бенефіціарами (вигодонабувачами) «зелених» виробників є та залишаються представники олігархату (здебільшого, опозиційного).

Національним антикорупційним бюро України було розглянуто пропозиції, розроблені представниками Інституту, та прийнято до врахування у подальшій роботі.

Лист НАБУ